|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
13264 Краснопіль,
вул. Центральна, 17
Краснопіль згадується у XIVст. як місто з укріпленим замком, в якому наприкінці ХV - на початку XVI століть було більше десяти православних церков. Наступна згадка про Краснопіль датується 7 грудня 1601 роком у документі, що стверджує руйнування поселення татарами 1593 року. На початку 80-х років ХІХ століття у містечку проживало майже дев'ять сотень мешканців, 1906 року - 2790, нині ж село нараховує понад 1200 осіб. Входило до Чуднівського району, а від 2020 року - до Бердичівського.
Парафію у Краснополі заснував на початку XVIII століття місцевий власник Януш Сангушко (приблизно тоді ж і було споруджено перший дерев'яний храм). У 1751 році на кошти чергового власника Бартоломея Гіжицького постав наступний дерев'яний костел (ймовірно, на місці знищеного православного храму XIII століття), який цього ж року консекрував єпископ-коад'ютор Київський Каетан Солтик.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: luty, 12 | |
| 2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Снятині на Івано-Франківщині відкрив та освятив Благодійний центр бл. с. Марти Вєцкої; |
| Następna data: luty, 14 | |
| 2020 | - у Харківській катедрі Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті висвятив на єпископа о. Павла Гончарука, номінованого єпископом-ординарієм Харківсько-Запорізьким; відбулась також його інтронізація; |
За переказами, будівництво цієї святині пов'язано із чудотворним образом Матері Божої Ченстоховської, який у ньому розмістили. У 50-х - 70-х роках ХІХ століття парафією, що нараховувала майже 2800 вірян і мала титул Пресвятої Богородиці і Архістратига Михаїла, каплиці у Бурківцях, Молочках, Носівці і Стетківцях, а також філію в Іванополі, опікувався настоятель о. Кипріан Пухальський.
Принаймні, від 1889 року парафію обслуговував настоятель о. Стефан Желенський. Під його керівництвом у 1905-1907 роках коштом парафіян (ймовірно, нових власників Краснополя родини Мазаракі та інших) було споруджено мурований костел, який замінив старий дерев'яний, що став непридатним. 29 вересня 1906 року новозбудований храм освятили під титулом Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії, старий чудотворний образ помістили в головному вівтарі. Останній раз настоятеля о. Желенського згадує схематизм Луцько-Житомирської дієцезії 1921 року, а в 1923-1925 роках парафією опікувався адміністратор о. Ігнатій Опольський з Іванополя (1919 року виділився в самостійну парафію).
Пізніше краснопільську святиню радянська влада зачинила та використовувала її як млин, кузню чи тракторну базу. 1994 року колишній костел повернули вірним, відтоді він повільно ремонтується (завдані нецільовим використанням храму ушкодження виявились дуже значними). Богослужіння відбуваються в захристії, Краснопіль обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Архангела Михаїла i св. Домініка у Любарі.
Strona główna