ЧЕРНЯХІВ. Костел Пресвятої Трійці (200? - 201?). Житомирська обл., Житомирський р-н

12300 Черняхів

Черняхів вперше згадується у документах 1545 роком як містечко. З 1923 року є районним центром (від 1924 року - селище міського типу). Проживає тут майже десять тисяч мешканців.

Для місцевих римо-католиків з першої половини 90-х років Святу Месу відправляли у приватних приміщеннях. 2002 року завдяки зусиллям о. Людвіка Камілевського із парафії св. Вацлава у Житомирі вірянам було передано приміщення занедбаного літнього театру, сцену якого вони перебудували на костел, а гримерки - під захристію та навчальний клас. Вже наступного року тут відбулась перша Служба Божа. З 2013 року парафія має свого настоятеля. Втім, при допомозі закордонних жертводавців спорудження костелу та його оснащення триває досі. Обслуговують парафію дієцезіальні священники.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 17
1724 - костел св. Станіслава єп. мч. у Гусакові на Львівщині консекрував єпископ К. Шембек;
1730 - костел Пресвятої Трійці у Нижанковичах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1757 - у резиденції кам'янець-подільських архіпастирів у Чорнокозинцях помер місцевий єпископ-ординарій Миколай Дембовський, якого 26 вересня цього ж року мали призначити Львівським архієпископом-митрополитом; поховали у крипті Кам'янець-Подільської катедри;
1775 - єпископ Ян Прухницький реконсекрував відновлений ним храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах на Тернопільщині;
1907 - о. Леонард Мочаровський освятив новозбудований костел cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині;
1919 - інгрес до Луцької катедри єпископа-ординарія Луцько-Житомирського Ігнатія Дубовського;
1987 - висвячений на священника єпископом Мар’яном Яворським у Любачеві (Польща) майбутній архієпископ-митрополит Львівський Мечислав Мокшицький;
1994 - повернений костел Семи Скорбот Матері Божої у Сколему на Львівщині освячено;
1995 - до храму Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині впровадили копію ікони Христа Розіп'ятого, привезену паломниками із Польщі, де знаходиться її оригінал;
2005 - костел Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив єпископ Станіслав Падевський;
2016 - єпископ Віталій Скомаровський у Вараші на Рівненщині освятив наріжний камінь майбутнього храму Успіння Пресвятої Діви Марії з гробу св. Фаустини Ковальської;
2017 - єпископ Антал Майнек за участю єпископа Юзефа Тамаса з Румунії в парафії Воздвиження Святого Хреста в Берегові на Закарпатті освятив новоспоруджений Дім паломників імені о. Ференца Пастора та пам'ятну дошку, присвячену о. Ференцу;
2020 - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом урочисто освятив єпископ Мар'ян Бучек;
2022 - архієпископ Перемишльський Адам Шаль з Польщі у співслужінні із єпископом Едуардом Кавою освятив новий вівтар в костелі Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині;
Наступна дата: вересень, 18
1856 - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським;
1911 - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
1928 - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині;
1932 - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський;
1938 - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1991 - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині;
2004 - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
2010 - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині;
2019 - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького;
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.