JEMILCZYNE (Międzyrzec). Kościół p.w. św. Mateusza Ap. / Najświętszej Maryi Panny Neustającej Pomocy (1908 - 1909). Żytomierski obw., Zwiahelski r-n

11200 Ємільчине,
вул. Миру, 69,
+380 (4149) 212-82,
f.b.: 719002846723064

Межирічка вперше згадується письмово 1585 роком. Від 1812 року містечко належало Федору Уварову, який перейменував його на Емільчин(о) на честь доньки Емілії. З 1923 року - районний центр, 1944 року перейменоване на Ємільчине, з 1957 року - селище (міського типу), 2020 року перейшло до Звягельського району. 1906 року тут проживало 1835 мешканців, нині - близько 6600 осіб.

Католики латинського обряду Емільчина належали до парафії Воздвиження Хреста Господнього у Звягелі. У схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1830-1831 років є згадка про якусь емільчинську каплицю у складі цієї парафії, проте вже, принаймні, 1852 року вона відсутня. У 1908-1909 роках коштом місцевих вірних у містечку завдяки зусиллям звягельського настоятеля о. Владислава Ляховича збудували мурований храм.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: grudzień, 04
1902	- о. Михайло Сервацький освятив новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2009	- архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2016	- єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині;
Następna data: grudzień, 05
1718	- о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі;
1897	- в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський;
1991	- новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2009	- єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині;

Схематизми Луцько-Житомирської дієцезії, починаючи із другого десятиліття ХХст., подають костел в Емільчині під титулом Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги. У 1911 році емільчинська спільнота вірян разом із римо-католиками сусідніх сіл виділилась із звягельської парафії та перед І світовою війною, нараховуючи понад три з половиною тисячі осіб, обслуговувалась адміністратором о. Станіславом Ганським. Від 1921 року емільчинську парафію, чисельність якої збільшилась до понад чотирьох з половиною тисяч вірних, адміністрував о. Василь Сьцісло.

У 1934 році радянська влада відібрала в емільчинських римо-католиків їхній костел та стала використовувати його як складське приміщення, проте, ймовірно, під час ІІ світової війни він знову запрацював як культова споруда. Протягом 40-х - 50-х років храм знову намагались зачинити, а спільноту - розпустити, але вдалось це зробити лише 1961 року. Святиня черговий раз стала складом. У 1989 році римо-католикам Ємільчиного повернули їхній костел, який вони освятили під титулом св. Ап. Матвія. 20 вересня 2009 року відбулося відзначення 100-річчя храму за участю єпископа Станіслава Широкорадюка OFM, а 21 вересня 2024 року святкування 115-річчя костелу очолив єпископ Олександр Язловецький.