11200 Ємільчине,
вул. Миру, 69,
+380 (4149) 212-82,
f.b.: 719002846723064
Межирічка вперше згадується письмово 1585 роком. Від 1812 року містечко належало Федору Уварову, який перейменував його на Емільчин(о) на честь доньки Емілії. З 1923 року - районний центр, 1944 року перейменоване на Ємільчине, з 1957 року - селище (міського типу), 2020 року перейшло до Звягельського району. 1906 року тут проживало 1835 мешканців, нині - близько 6600 осіб.
Католики латинського обряду Емільчина належали до парафії Воздвиження Хреста Господнього у Звягелі. У схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1830-1831 років є згадка про якусь емільчинську каплицю у складі цієї парафії, проте вже, принаймні, 1852 року вона відсутня. У 1908-1909 роках коштом місцевих вірних у містечку завдяки зусиллям звягельського настоятеля о. Владислава Ляховича збудували мурований храм.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
---|---|
Bieżąca data: kwiecień, 22 | |
1765 | - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія
Баківського Станіслава Єзєрського; - майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським; |
1922 | - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині; |
2004 | - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича; |
Następna data: kwiecień, 23 | |
1719 | - у Кракові єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек рукоположив в єпископи о. Станіслава Гозія, майбутнього ординарія Кам'янець-Подільського; |
1736 | - єпископ Київський Самуель Ожга консекрував новозбудований храм св. Миколая і св. Софії у Тисмениці на Івано-Франківщині; |
1753 | - єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Збрижі на Хмельниччині; |
1933 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений після пошкоджень Ісв. вівйни костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
1996 | - освятили залитий фундамент костелу св. Емеріха у Великому Бичкові на Закарпатті; |
2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив ікону св. Адальберта (Войтеха) у присвяченій цьому святому каплиці у Новомосковську на Дніпропетровщині; |
2017 | - звершено першу післявоєнну Месу у костелі cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
Схематизми Луцько-Житомирської дієцезії, починаючи із другого десятиліття ХХст., подають костел в Емільчині під титулом Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги. У 1911 році емільчинська спільнота вірян разом із римо-католиками сусідніх сіл виділилась із звягельської парафії та перед І світовою війною, нараховуючи понад три з половиною тисячі осіб, обслуговувалась адміністратором о. Станіславом Ганським. Від 1921 року емільчинську парафію, чисельність якої збільшилась до понад чотирьох з половиною тисяч вірних, адміністрував о. Василь Сьцісло.
У 1934 році радянська влада відібрала в емільчинських римо-католиків їхній костел та стала використовувати його як складське приміщення, проте, ймовірно, під час ІІ світової війни він знову запрацював як культова споруда. Протягом 40-х - 50-х років храм знову намагались зачинити, а спільноту - розпустити, але вдалось це зробити лише 1961 року. Святиня черговий раз стала складом. У 1989 році римо-католикам Ємільчиного повернули їхній костел, який вони освятили під титулом св. Ап. Матвія. 20 вересня 2009 року відбулося відзначення 100-річчя храму за участю єпископа Станіслава Широкорадюка OFM, а 21 вересня 2024 року святкування 115-річчя костелу очолив єпископ Олександр Язловецький.
Вірян в Ємільчиному та ще кількох селах обслуговують дієцезіальні священники.