МАЛИН. Костел св. Анни (1884). Житомирська обл., Коростенський р-н

11654 Малин,
вул. Кривенчука, 6

Малин вважається заснованим 891 року. У 40-х роках Xст. його разом з іншими древлянськими поселеннями знищила київська княгиня Ольга. Відновлений на рубежі XIII-XIV століть після руйнування в середині XIIIст. татаро-монголами. З часом отримав магдебурзьке право. У 1866р. містечко стало волосним центром, яке у 80-х роках налічувало близько 3600 мешканців, а 1900 року - 3360. У радянські часи спочатку був селом, 1938 року став містом, а ще раніше - райцентром. 2020 року перейшов до Коростенського району. Нині тут проживає понад 25 тисяч осіб.

У Малині костел і парафія, присвячені Непорочному Зачаттю Пресвятої Діви Марії, постали у 1780-1782 і 1784 роках відповідно, проте 1869 року (за іншою інформацією, 21 лютого 1871 року) цей храм згорів.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 03
1901 - у Звинячі на Тернопільщині освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Ксав'єра;
1781 - в Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії народився майбутній архієпископом-митрополит Львівський Франциск Лушин;
2000 - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований храм cв. Варвари у Дубрівці на Львівщині;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив новий парафіяльний будинок при костелі Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив частково виготовлений необароковий головний вівтар костелу cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі на Львівщині;
Наступна дата: грудень, 04
1902 - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2016 - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині;
Фотознімок: Арсеній Чугуй

Сучасний мурований храм у Малині збудували на початку 80-х років ХІХст. завдяки коштам Цецилії Радзивілл (з роду Мошковських), яка раніше володіла місцевими маєтностями, У своєму заповіті вона виділила на костел та благочинний заклад при ньому 20 тисяч рублів сріблом. 16 листопада 1884 року новоспоруджену святиню консекрував єпископ Кирило Любовицький. Відтоді парафією, що налічувала понад дві тисячі вірян у містечку та кількох десятках сусідніх сіл, опікувались адміністратори, що часто змінювали один одного. Від початку ХХст. протягом десятиліття парафіян обслуговував адміністратор о. Йсофиф Бенецький, а перед І світовою війною - о. Станіслав Паславський (тоді їх кількість зросла до майже трьох з половиною тисяч осіб).

Джерело фотознімка: facebook.com/ukrainaincognita

Після війни парафією у Малині опікувались адміністратори, які змінювались майже щороку. У схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії Малин останній раз згадується 1925 року. Радянська влада зачинила храм у середині 30-х років. Його будівлю почергово використовували як в'язницю НКВС, медичне училище та спортзал школи №2. 1991 року перед колишнім костелом було звершено першу післявоєнну Месу, а 1 червня 1992 року його віддали вірянам, які ще від 1988 року домагались його повернення. 26 липня цього ж року частково впорядкований храм освятив єпископ Ян Пурвінський. Рішенням Житомирського облвиконкому №4 (32) від 22 лютого 1992 року було офіційно зареєстровано парафіяльну спільноту.

Літом 2013 року розпочався капітальний ремонт храму у Малині. Вже замінено дах і підлогу, відремонтовано стіни, вікна і вівтар. 26 липня 2017 року єпископ Віталій Кривицький освятив вівтар. Вранці 15 серпня 2020 року від вчасно погашеної пожежі частково постраждала верхня частину костелу. Парафію обслуговують дієцезіальні священники. На Городищанському кладовищі збереглась колишня каплиця-усипльниця Гіжицьких.

Джерело фотознімка: dompolski.zt.ua
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.