|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
11654 Малин
Малин вважається заснованим 891 року. У 40-х роках Xст. його разом з іншими древлянськими поселеннями знищила київська княгиня Ольга. Відновлений на рубежі XIII-XIV століть після руйнування в середині XIIIст. татаро-монголами. З часом отримав магдебурзьке право. У 1866р. містечко стало волосним центром, яке у 80-х роках налічувало близько 3600 мешканців, а 1900 року - 3360. У радянські часи спочатку був селом, 1938 року став містом, а ще раніше - райцентром. 2020 року перейшов до Коростенського району. Нині тут проживає понад 25 тисяч осіб.
Римо-католики Малина у XVIII столітті належали у різні часи до парафій у Коростишеві і Хабному (нині - Поліське). У 1780-1782 роках місцевий власник Ігнатій Кордиш (в джерелах інколи подають його батька, Станіслава) збудував у Малині дерев'яний костел, який 29 жовтня 1784 року освятив настоятель новоутвореної малинської парафії о. Раймонд Закшевський.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 06 | |
| 1872 | - храм у Драганівці на Тернопільщині консекрував архієпископ Франциск Вежхлейський під титулом Матері Божої Сніжної; |
| 1909 | - храм св. Климентія i св. Катерини у Кроненталі (Кольчугіному) в Криму консекрував Тираспільський єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1993 | - до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині 'повернулась' копія вивезеного до Польщі чудотворного образу Матері Божої; |
| 1998 | - освячено костел Святого Духа у Малих Крушлинцях на Вінничині; |
| 2010 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив новозбудований будинок з каплицею; |
| 2015 | - костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Строїнцях на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2021 | - Київську співкатедру піднесено до рангу катедри, а Житомирська катедра отримала статус співкатедри; |
| Наступна дата: червень, 07 | |
| 1677 | - єпископ Юрій Гедзинський освятив майбутню чудотворну ікону Матері Божої з Дитятком, яку пізніше помістили в головний вівтар костелу св. Анни у Зборові на Тернопільщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський освятив наріжний камінь храму Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині; |
| 1873 | - рукоположений в священники у Римі майбутній єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер; |
| 1891 | - за участю архієпископа Северина Моравського освячено фундамент костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа у Чернівцях; |
| 1903 | - костел св. Лаврентія у Хирові на Львівщині консекрував єпископ К. Фішер; |
| 1911 | - в Житомирі помер єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський, поховали на міському кладовищі; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Христа Царя у Словіті на Львівщині; |
| 1984 | - майбутній єпископ-помічник Львівський Леон Малий висвячений на священника у Львові таємним єпископом Яном Ценським; |
| 1990 | - о. Віталій Скомаровський, майбутній ординарій Луцький, висвячений на єпископа кардиналом Мар'яном Яворським у Житомирській катедрі; |
| 1992 | - висвячений на священника єпископом Яном Ольшанським майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук; |
| 1998 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив тимчасову дерев'яну каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги у Бориславі на Львівщині; |
| 2008 | - єпископ Леон Малий консекрував новоспоруджений костел св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий в костелі св. Мартина у Новому Місті на Львівщині освятив меморіальну таблицю на честь о. Яна Шетелі; |
| 2022 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив відбудовану колону із Богородицею навпроти костелу Святого Духа у Дзигівці на Вінничині; |
У 1811 році парафію в Малині, яка на той час мала каплицю в Устинівці, збудовану 1797 року місцевим власником Фортунатом Міхаловським, обслуговував о. Стефан Шиманський. У 40-х - 50-роках малинськими вірянами опікувались адміністратори о. Ігнатій Станевич та о. Станіслав Плохоцький. Устинівка тоді вже стала філією, а каплиці додались в Антонівці і Мірчі. За інвентарним описом від 1866 року, складений з колод костел мав довжину 14,7 метрів та ширину 8,75 метрів, покривався бляхою. Всередині бічний справа вівтар містив образ св. Анни та ікони св. Якова і св. Ігнатія над ним, поряд - дві дерев'яні скульптури св. Ігнатія і св. Йосифа, був також орган. Поблизу стояли споруджений 1865 року парафіяльний будинок та інші господарські будівлі.
Вважається, що храм у Малині згорів у 1869 році, проте схематизми Луцько-Житомирської дієцезії першої половини двадцятих років ХХ століття датують пожежу 21 лютим 1871 року. Врятований від вогню чудотворний образ Матері Божої (ймовірно, із головного вівтаря) передали київському храму св. Олександра. У першій половині 80-х років знищений пожежею малинський костел замінили мурованим св. Анни, яким місцеві римо-католики і послуговуються нині. На Городищанському кладовищі збереглась колишня каплиця-усипльниця Гіжицьких.
Головна сторінка