|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
12700 Звягель
Місто 1256 року вперше згадується як Возвягель у Галицько-Волинському літописі, роком пізніше через непокору його жителів було спалене дружиною князя Данила Галицького, а нове поселення на лівому березі Случі з першої половини XVст. відоме як Звягель. Його основою стала фортеця, побудована у 1507-1595 роках. 16 травня 1796 року отримало назву Новограда-Волинського, яку 16 листопада 2022 року замінили старою (Звягель). У 1838р. мало 6127 мешканців, 1865р. - 7514, у 80-х роках - понад 9000, 1900р. - 15304, 1915р. - 22809, 1922р. - 12858, 1939р. - понад 23 тисячі, а нині - понад 55 тисяч осіб. Було садибою повіту, нині є райцентром.
Перший (дерев'яний) костел у Звягелі постав коштом Острозьких у першій третині XVIIст. (деякі джерела вважають його мурованим). Проте у середині цього століття був знищений козаками Богдана Хмельницького. 1726 року місцеві власники Любомирські збудували інший дерев'яний храм, але і його згодом знищила пожежа. У 1753 році завдяки зусиллям настоятеля о. Йосифа Карпинського розпочалось спорудження мурованої святині, яке завершили 1766 року, використавши будматеріали із частини розібраних замкових мурів.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: marzec, 17 | |
| 1795 | - у Лозовиці біля Климовичів у Білорусі народився майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський; |
| Następna data: marzec, 18 | |
| 1907 | - освятили новозбудований костел у Семенові на Тернопільщині; |
| 1989 | - повернений та впорядкований храм св. Йосифа у Тщенці на Львівщині освятив майбутній єпископ о. Рафал Керницький; - освячено повернений костел св. Йосифа в Полупанівці на Тернопільщині; |
| 2006 | - єпископ Станіслав Падевський освятив наріжний камінь костелу св. Йосифа у Кременчуці на Полтавщині; |
| 2018 | - каплицю Матері Божої Ченстоховської в Горіхові на Житомирщині освятив о. Віктор Маковський; |
У 1778 році новозбудований костел у Звягелі консекрував єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький. В середині ХІХст. парафією опікувався настоятель о. Антоній Козьмінський, а мала вона тоді каплиці у селах Горбаша, Куліші, Пилиповичі (мурована, 1805р.), Слобода-Чернецька (нині - Лебедівка) і Юрківщина, яка нині є частиною села Ярунь (дерев'яна, 1806р.), а також цвинтарну у місті. Принаймні, у 70-80-х роках близько десяти тисяч вірян перебували під духовною опікою адміністратора (потім - настоятеля) о. Михайла Кржижановського. 1908 коштом Владислава Ляховича було 'одягнуто' в мармур та декоровано один із вівтарів (ймовірно, головний). На початку ХХст. чисельність вірян збільшилась у півтора раза, проте перед Ісв. війною знову становила приблизно десять тисяч, оскільки із парафії (разом з кількома іншими селами) виділилась Слобода-Чернецька. Окрім вже згаданих каплиць додалась цвинтарна на новому кладовищі, збудована 1905 року.
Після Ісв. війни, принаймні, у 1920-1924рр. парафію у Звягелі адміністрував о. Олександр Кучинський. Радянська влада костел спочатку зачинила, а до середини 1930-х років знесла більшість храмів Новограда-Волинського. Особливо трагічним став 1935 рік, коли на світанку 23 червня підірвали православний собор і костел. Цього ж, 1935 року було заарештувано звягельського душпастиря о. Павла Веліка, який після п'яти років таборів переїхав до Житомира (і знову був заарештований, помер 1942 року в таборах). Пізніше в будинках вірян відправляли богослужіння різні священники, зокрема, оо. Генрик Дяковський, Валеріан Гловач, Роман Янковський.
Нині у Звягелі працюють два храми, споруджені вже у пострадянські часи, - черговий Воздвиження Хреста Господнього та Христа Царя Всесвіту.
Strona główna