12700 Звягель
Місто 1256 року вперше згадується як Возвягель у Галицько-Волинському літописі, роком пізніше через непокору його жителів було спалене дружиною князя Данила Галицького, а нове поселення на лівому березі Случі з першої половини XVст. відоме як Звягель. Його основою стала фортеця, побудована у 1507-1595 роках. 16 травня 1796 року отримало назву Новограда-Волинського, яку 16 листопада 2022 року замінили старою (Звягель). У 1838р. мало 6127 мешканців, 1865р. - 7514, у 80-х роках - понад 9000, 1900р. - 15304, 1915р. - 22809, 1922р. - 12858, 1939р. - понад 23 тисячі, а нині - понад 55 тисяч осіб. Було садибою повіту, нині є райцентром.
Перший (дерев'яний) костел у Звягелі постав коштом Острозьких у першій третині XVIIст. (деякі джерела вважають його мурованим). Проте у середині цього століття був знищений козаками Богдана Хмельницького. 1726 року місцеві власники Любомирські збудували інший дерев'яний храм, але і його згодом знищила пожежа. У 1753 році завдяки зусиллям настоятеля о. Йосифа Карпинського розпочалось спорудження мурованої святині, яке завершили 1766 року, використавши будматеріали із частини розібраних замкових мурів.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 06 | |
| 1642 | - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові; |
| 1904 | - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 1927 | - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині; |
| Наступна дата: вересень, 07 | |
| 1739 | - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині; |
| 1824 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині; |
| 1905 | - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський; |
| 1934 | - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 2003 | - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2013 | - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2014 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині; |
| 2025 | - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона; |
У 1778 році новозбудований костел у Звягелі консекрував єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький. В середині ХІХст. парафією опікувався настоятель о. Антоній Козьмінський, а мала вона тоді каплиці у селах Горбаша, Куліші, Пилиповичі (мурована, 1805р.), Слобода-Чернецька (нині - Лебедівка) і Юрківщина, яка нині є частиною села Ярунь (дерев'яна, 1806р.), а також цвинтарну у місті. Принаймні, у 70-80-х роках близько десяти тисяч вірян перебували під духовною опікою адміністратора (потім - настоятеля) о. Михайла Кржижановського. 1908 коштом Владислава Ляховича було 'одягнуто' в мармур та декоровано один із вівтарів (ймовірно, головний). На початку ХХст. чисельність вірян збільшилась у півтора раза, проте перед Ісв. війною знову становила приблизно десять тисяч, оскільки із парафії (разом з кількома іншими селами) виділилась Слобода-Чернецька. Окрім вже згаданих каплиць додалась цвинтарна на новому кладовищі, збудована 1905 року.
Після Ісв. війни, принаймні, у 1920-1924рр. парафію у Звягелі адміністрував о. Олександр Кучинський. Радянська влада костел спочатку зачинила, а до середини 1930-х років знесла більшість храмів Новограда-Волинського. Особливо трагічним став 1935 рік, коли на світанку 23 червня підірвали православний собор і костел. Цього ж, 1935 року було заарештувано звягельського душпастиря о. Павла Веліка, який після п'яти років таборів переїхав до Житомира (і знову був заарештований, помер 1942 року в таборах). Пізніше в будинках вірян відправляли богослужіння різні священники, зокрема, оо. Генрик Дяковський, Валеріан Гловач, Роман Янковський.
Нині у Звягелі працюють два храми, споруджені вже у пострадянські часи, - черговий Воздвиження Хреста Господнього та Христа Царя Всесвіту.
Костели і каплиці України