12700 Звягель
Місто 1256 року вперше згадується як Возвягель у Галицько-Волинському літописі, роком пізніше через непокору його жителів було спалене дружиною князя Данила Галицького, а нове поселення на лівому березі Случі з першої половини XVст. відоме як Звягель. Його основою стала фортеця, побудована у 1507-1595 роках. 16 травня 1796 року отримало назву Новограда-Волинського, яку 16 листопада 2022 року замінили старою (Звягель). У 1838р. мало 6127 мешканців, 1865р. - 7514, у 80-х роках - понад 9000, 1900р. - 15304, 1915р. - 22809, 1922р. - 12858, 1939р. - понад 23 тисячі, а нині - понад 55 тисяч осіб. Було садибою повіту, нині є райцентром.
Попередні костели у Звягелі знищили нападники та пожежі, а мурований храм Воздвиження Хреста Господнього збудували у 1753-1766 роках. Хоча праворуч від костелу (поблизу дзвiницi) був невеличкий цвинтар, проте вже тоді хоронили переважно на тому міському кладовищі, яке пізніше назвали старим.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 08 | |
| 1774 | - новозбудований та оснащений дерев'яний храм Всіх Святих у Кротошині на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1899 | - Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу св. Миколая у Києві; |
| 1990 | - освячено під титулом cв. Антонія повернений костел св. Мартина в Куровичах на Львівщині; |
| 1993 | - освячено каплицю свв. Кирила і Мефодія у Лисичові на Закарпатті; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський освятив повернений костел св. Станіслава в Оратові на Вінничині; |
| 2000 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Товщі на Житомирщині; |
| 2004 | - освячено каплицю св. Фаустини Ковальської у Богатирівці на Запоріжжі; |
| Наступна дата: серпень, 10 | |
| 1799 | - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та
коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської; |
| 2021 | - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія; |
Більше того, за інформацією схематизмів Луцько-Житомирської дієцезії 20-х років ХХ століття, включно з останнім 1925 року, парафія мала цвинтарну каплицю, споруджену ще 1651 року. За дослідженнями краєзнавців Леоніда Когана і Віктор Ваховського, опублікованими на сайті zvyagel.com.ua, старий католицький цвинтар простягався поблизу Корецької вулиці (нині - вул. Шевченка). Каплиця на ньому існувала ще, принаймні, 1929 року, бо саме тоді привернула увагу відомого українського мистецтвознавця Павла Жолтовського, який зробив її світлину. Місцева старожилка Степанида Проховська, якій у середині 1990-х років показали фото Жолтовського, розповідала, що ця каплиця у 20-х роках служила притулком для бомжів, а кладовише перебувало у занедбаному стані.
У 1930-х роках старе кладовище у Новограді-Волинському разом із каплицею зрівняли із землею, а на його місці побудували хлібозавод. На генеральному плані 1937 року земельної ділянки, відведеної для будівництва хлібозаводу, на південний захід від виробничого корпусу підприємства є напис 'старый сад (б. кладбище)'. Є згадки про те, що пізніше під час земельних робіт на цій території натрапляли на викладене цеглою склепіння у формі арки, а також на склеп.
Нині Звягель має два храми, споруджені вже у пострадянські часи, - черговий Воздвиження Хреста Господнього та Христа Царя Всесвіту. Колись була ще одна мурована цвинтарна каплиця (на новому кладовищі), збудована 1905 року (старий цвинтар закрили для поховань 1891 року).
Костели і каплиці України