ОЛЕВСЬК. Колишній костел Воздвиження Хреста Господнього (1877). Житомирська обл., Коростенський р-н

11000 Олевськ

Назву міста пов’язують з іменем Овруцького князя деревлян Олега Святославовича, який наприкінці Xст. заснував Олегове городище (Олегеск, Олегськ та потім Олевськ). В документах Олевськ вперше зустрічається 1488 року. 20 вересня 1641 року отримав магдебурзьке право, а 1796 року став волосним центром з населенням 472 осіб. 1870 року тут проживало 1292 мешканців, 1889 року - 2000, нині - понад 10 тисяч. Статус міста - з 2003 року, був райцентром, а від 2020 року входить до Коростенського району.

Перший храм під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії в Олевську фундував 25 січня 1669 року місцевий власник Йосиф Кароль Немірич - перший католик у цій родині. При цьому пожертвувані села мали забезпечити не тільки спорудження храму, але й монастиря кармелітів та їх діяльність. Наступного року кармеліти офіційно прийняли цю фундацію та розпочали тут служіння, збудувавши свій дерев'яний костельно-монастирський комплекс.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 09
1838 - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Личківцях на Тернопільщині;
1868 - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел Пресвятої Трійці у Махлинці на Львівщині;
1893 - освячено новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острівці на Тернопільщині;
1898 - помер у Житомирі єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький, поховали на міському кладовищі;
1902 - призначено єпископом-ординарієм Тираспольської єпархії о. Едварда Роппа;
1910 - костел св. Миколая у Градівці (Мюнхені) консекрував єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер;
2012 - архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію у Бердичеві на Житомирщині;
2018 - єпископ Броніслав Бернацький урочисто освятив костел св. Антонія Падуанського в Олешках на Херсонщині;
Наступна дата: червень, 10
1903 - костел Всіх Святих у Ходорові на Львівщині консекрував єпископ Йосиф Вебер;
1934 - жовківський декан та настоятель о. Лаврентій Ожга освятив наріжний камінь майбутньої каплиці у Глинську на Львівщині;
- о. Вікентій Смаль освятив новозбудований костел Пресвятої Діви Марії Помічниці Вірних у Рибному на Івано-Франківщині;
1952 - в Кочев'є (Словенія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович;
1995 - о. Станіслав Падевський, майбутній ординарій Харківсько-Запорізький, консекрований на єпископа у Кам’янець-Подільській катедрі Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Антоніо Франко;

Проте після смерті фундатора 1680 року родина Немірічів іменем його малолітнього сина Еліаша Олександра протягом тривалого часу намагалась через суд позбавити кармелітів пожертвуваного їм майна. Замирення наступило лише на початку наступного століття. Вже дорослий син фундатора 1712 року збудував черговий дерев'яний храм замість зруйнованого, а кармеліти продовжили служіння в Олевську. Третій костел постав наприкінці 50-х - на початку 60-х років, але вже не зі соснового дерева, як два попередні, а з дубового, і мав аж 5 вівтарів та орган.

У 1804 році в Олевську кармеліти розпочали будівництво четвертої (мурованої) святині. 1832 року царський уряд монастир ліквідував, а костел став лише парафіяльним, яким, власне, і був раніше. Від середини цього століття храм вже згадується під титулом Воздвиження Хреста Господнього (можливо, що старий титул замінили після будівництва мурованої культової споруди). 1868 року ця святиня згоріла, богослужіння перенесли до цвинтарної каплиці. П'ятий (і знову дерев'яний) костел в Олевську збудували та освятили 1877 року коштом єпископа-помічника Луцько-Житомирського Людвика Бринка, який помер ще 1874 року. На той час парафія налічувала понад 1400 вірян, мала окрім цвинтарної п'ять каплиць, зокрема у Радовелі, Рокитному і Юровому та обслуговувалась о.-бернардином о. Климентієм Романовським.

Джерело фотознімка: Jan Formago, Marcin Szukała

Перед І світовою війною та в першій половині 20-х років парафія нараховувала понад чотири тисячі вірних і мала філію у Томашгороді. Від 1921 року парафію обслуговував адміністратор парафії Пресвятої Трійці у Веледниках о. Болеслав Жилінський, якого у другій половині 20-х років радянська влада арештувала та ув'язнила. Храм не зберігся (час та обставини його руйнування невідомі). 1990 року місцеві римо-католики пристосували звичайний будинок під каплицю, яку 16 червня того ж року освятив під титулом Воздвиження Хреста Господнього майбутній єпископ о. Ян Пурвінський. А в 2001-2008 роках збудували мурований костел, який 23 травня 2009 року консекрував теж під титулом Воздвиження Хреста Господнього єпископ Станіслав Широкорадюк за дорученням єпископа Пурвінського.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми