КРИМОК (Кримська Рудня). Колишній костел cв. Антонія Падуанського (1804). Житомирська обл., Житомирський р-н

12216 Кримок

Кримок (Кримська Рудня) відомий з 30-х років XVII століття. Його населяли переважно поляки. 1905 року тут проживало 1005 мешканців, а в 1925 році, коли у селі була навіть польська школа, воно мало 1375 осіб, сьогодні їх лише трохи більше чотирьох сотень. Кримок входив до Радомишльського району, а від 2020 року є частиною Житомирського.

Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви у Макарові. Вже в останній третині XVIII століття у Кримку була каплиця, яка згадується у 1771 і 1796 роках як приватна єпископська, а також римсько-католицький цвинтар, де хоронили вірян кримоцьких та із сусідніх сіл.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 03
1901 - у Звинячі на Тернопільщині освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Ксав'єра;
1781 - в Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії народився майбутній архієпископом-митрополит Львівський Франциск Лушин;
2000 - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований храм cв. Варвари у Дубрівці на Львівщині;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив новий парафіяльний будинок при костелі Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив частково виготовлений необароковий головний вівтар костелу cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі на Львівщині;
Наступна дата: грудень, 04
1902 - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2016 - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині;
Фотознімок: Tatiana Suchodolska

У 1804 році місцевий власник Антоній Злотницький збудував у Кримку дерев'яну каплицю, яку 1818 року освятили під титулом cв. Антонія Падуанського. Храм містив чудотворний образ цього святого. У 20-х роках кримоцькі католики латинського обряду перейшли до новоствореної парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Вишевичах, де 1820 року збудували дерев'яний костел, а 1823 року почали вести метричні книги. Понад століття Кримок обслуговували католицькі священники як латинського, так і візантійського обрядів.

Останні схематизми Луцько-Житомирської дієцезії у 20-х роках ХХ століття також подають Кримок у складі парафії Вишевичі, проте помилково датують кримоцьку каплицю 1840 роком. Від 1923 року в Кримку резидував вишевицький адміністратор о. Болеслав Блехман, а в 1926-1929 і 1933-1935 роках тут служив греко-католик о. Микола Щепанюк, якого неодноразово репресував комуністичний режим, а 1937 року - розстріляв. Того ж, 1935 року радянська влада зачинила храм, перетворивши його на зерносховище.

Фотознімок: Tatiana Suchodolska

Під час ІІ світовї війни каплиця у Кримку знову запрацювала. Від жовтня 1944 року її обслуговував о. Мартиніан Войтех Дажицький, який у березні 1946 року був заарештований радянською владою. Тоді ж храм зачинили та перетворили на клуб. Каплицю за рішенням голови колгоспу села Мала Рача Данила Петрова розібрали 1972 року, використавши отримані матеріали для будівництва сільськогосподарських споруд у Малій Рачі. Новий дерев'яний костел cв. Антонія Падуанського село отримало лише у 2008-2009 роках.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.