БИКІВКА. Костел Пресвятого Серця Ісуса Христа (1991 - 1996). Житомирська обл., Житомирський р-н

13012 Биківка,
вул. 1-Травня, 20,
+380 (4146) 943-54,
f.b.: 2604281416472906

Поселення Биківка згадується у документах 1811 роком як Буда Биківка. 1897 року нараховувало 618 мешканців, з них 356 були римо-католиками, 1906 року - 317, 1923 року - 330 осіб, 1939 року - 1872 (етнічні поляки становили майже половину цієї кількості), а нині - понад 1700 осіб. Від 10 грудня 1938 року є селищем міського типу. Входило до Романівського району, а від 2020 року - до Житомирського.

Католики латинського обряду спочатку належали до парафії Знайдення Хреста Господнього у Чуднові, а від 1911 року - до новоутвореної парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Романові. Не маючи своєї святині, послуговувались парафіяльною, проте могли також відвідувати каплицю у розташованому неподалік Довбиші, хоча вона належала парафії св. Йоана Непомуцького у Пулинах.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 25
1905 - костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
1913 - костел св. Ап. Петра в Одесі освятив єпископ Йосиф Кесслер;
1994 - частково відремонтований костел у Затурцях на Волині освятили під титулом Пресвятої Трійці;
1997 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив добудований храм бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті на Тернопільщині;
2004 - єпископ Ян Пурвінський у Новограді-Волинському на Житомирщині вмуровав наріжний камінь костелу Христа Царя Всесвіту, взятий з гробу св. Апостола Петра у Римі;
2005 - кардинал Мар'ян Яворський освятив орган в костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
- відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Єлиховичах на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек;
2010 - єпископ Ян Пурвінський у Новограді-Волинському на Житомирщині за участю єископів Маркіяна Трофим'яка і Віталія Скоморовського консекрував новоспоруджений костел Христа Царя Всесвіту;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно консекрував відновлений костел св. Франциска у Делятині на Івано-Франківщині;
- єпископ Віталій Скомаровський освятив відновлену каплицю Святого Духа у Боярці на Київщині;
- архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині;
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький оголосив храм бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині санктуарієм бл. Якова Стрепи та святих і блаженних митрополії Галицької і Львівської;
Наступна дата: вересень, 26
1757 - єпископа Миколая Дембовського, який помер 17 вересня, призначили митрополитом-архієпископом Львівським, проте це рішення не було оприлюднено;
2009 - костел св. Мартина Турського у Зарічанах на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2015 - новозбудований храм св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львові на Сихові освятив дзвони костелу св. Архангела Михаїла;
2021 - в Косові на Івано-Франківщині костел Матері Божої Святого Розарію отримав реліквії бл. Марти Вєцкої;
Джерело фотознімка: tvijromaniv.in.ua

У радянські часи римо-католики Биківки їздили на богослужіння до Полонного, Житомира, Лебедівки, а потім - до Романова, Баранівки і Мар'янівки. 23 грудня 1990 року була звершена перша Меса у місцевій каплиці, пристосованій в перебудованому колишньому овочево-молочному магазині, а обслуговувати вірян стали священники із парафії св. Анни у Полонному. 16 березня 1991 року у Биківці офіційно зареєстрували парафію.

Будівництво мурованого костелу у Биківці розпочалось 19 квітня 1991 року. Єпископ Ян Пурвінський освятив наріжний камінь майбутнього храму. Спорудження святині спочатку проводилось зусиллями майбутнього єпископа о. Станіслава Широкорадюка OFM, а потім - настоятеля парафії о. Єжи Скверчинського. 20 липня 1996 року новозбудований костел освятив єпископ Пурвінський.

Від 2002 року парафію у Биківці обслуговують отці-серцяни (згромадження Священників Пресвятого Серця Ісуса Христа).

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.