МИРОПІЛЬ. Костел cв. Антонія Падуанського (1818 - 1820). Житомирська обл., Житомирський р-н

13033 Миропіль,
вул. Центральна, 5

Можливо, що Миропіль вперше згадується 1196 року в Київському літописі як Кам'янець, проте достовірною першою згадкою про нього є записи у литовських документах 40-х років XVст. під назвою Сапогів. Пізніше став містечком, в якому у 80-х роках ХІХст. проживало близько семи сотень мешканців (Старий і Новий Миропіль). У 1923-1925рр. був райцентром. 1957 року об'єднанням сіл Кам'янка, Старий Миропіль, Новий Миропіль і Миропіль утворили селище (міського типу) Миропіль, в якому нині проживає понад 4800 осіб. Входив до Романівського району, а від 2020 року - до Житомирського.

Перший (дерев'яний) костел у Мирополі існував, принаймні, у XVIII столітті (схематизми Луцько-Житомирської дієцезії його датують навіть XVII століттям), проте він не був парафіяльним.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 06
1822 - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1929 - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001 - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007 - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010 - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013 - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському;
- в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
Наступна дата: жовтень, 07
1742 - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
1765 - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський;
1804 - У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський;
1826 - новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич;
1900 - освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського;
1927 - освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині;
1928 - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським;
1931 - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1934 - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові;
- єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині;
1955 - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1995 - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський;
- храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
1997 - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття;
1999 - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного;
2013 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
2014 - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері;
- архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської;
2018 - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха) у Гвардійському на Хмельниччині;
- освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті;
2019 - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган;
- єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців;
2023 - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії;
Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1818-1820 роках у Мирополі споруджено мурований храм коштом Миколая та Анни (із Дзедушицьких) Ростворовських, який 1826 (чи 1828?) року консекрував єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський (схематизми ХІХ століття датують освячення 1828 роком, а від 1904 року - 1826 роком). Миропільську парафію заснували 1831 року, з часом до нею увійшло три десятки сусідніх сіл (метричні книги тут формувались, принаймні, від 1839 року). Під час візитації парафії 1838 року костел мав три вівтарі - головний з образом Ісуса Христа Розіп’ятого, мальованим на полотні, а також бічні св. Антонія Падуанського з нижнім образом св. Анни та Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії з образом св. Миколая внизу. У крипті за спеціальним дозволом царя Миколи І перепоховали останки померлого ще 1817 року місцевого власника Антонія Дзедушицького (батька Анни), пам'ятна таблиця якого була також на стіні святині справа (схоже, що саме з його смертю і пов'язано будівництво мурованого храму). Перед костелом була невелика дзвіниця, а його територію обнесли огорожею у вигляді мурованих стовпчиків із дерев'яними штахетними решітками.

Джерело фотознімка: Сергій Трохимець

У 50-х роках ХІХст. парафію у Мирополі обслуговував адміністратор о. Ян Мілевський (тоді згадується також місцева цвинтарна каплиця, мурована ще 1830 року), а в період від 70-х до початку 90-х років 2300-3200 вірян перебувало під опікою адміністратора о. Аполінарія Орловського. У першому десятилітті ХХст. близько чотирьох тисяч парафіян обслуговував о. Йосиф Сваричевський, а перед І світовою війною - о. Олександр Машицький. У 1920-1925 роках парафію чисельністю близько п'яти тисяч вірних адміністрували спочатку о. Едуард Заянчковський, а потім - о. Антоній Трачинський. У 30-х роках ХХст. радянська влада храм зачинила, його було також частково перебудовано, зокрема, знято вежечку, пробито додатковий вихід, розібрано дзвіницю. Після ІІ світової війни колишня святиня використовувалась як складське приміщення, у ньому також розмістили спортзал.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

На зламі 80-х - 90х років костел у Мирополі повернули вірянам. На початку 90-х років здійснено його перший ремонт, більш значні відновлювальні роботи провели у 2004-2009 роках. Принаймні, від початку 2010 років парафію обслуговують оо.-серцяни (згромадження Священників Пресвятого Серця Ісуса Христа).

Джерело фотознімка: myropilska-gromada.gov.ua
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми