 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
13002 Романів,
вул. Костельна, 11,
+380 (4146) 233-61
Романів, названий в давньоукраїнські часи на честь батька короля Данила Галицького - князя Романа Галицького, вперше у документах згадується 1471 роком. 1798 року тут проживало 656 мешканців, 1925 року - 2901, нині - близько 7800 осіб. У 1816-1817рр. Романів став містечком, від 1923 року є селищем (міського типу). У 1933-2003рр. мав назву Дзержинськ. Був райцентром, а від 2020 року входить до Житомирського району.
Католики латинського обряду Романова належали до парафії Знайдення Хреста Господнього у Чуднові. У 1811-1830 роках місцевий власник Йосиф Іллінський здійснив невдалі спроби заснування у містечку костельно-монастирських комплексів оо.-єзуїтів, сс.-маріявіток та сс.-візитанток.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 03 | |
| 1901 | - у Звинячі на Тернопільщині освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Ксав'єра; |
| 1781 | - в Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії народився майбутній архієпископом-митрополит Львівський Франциск Лушин; |
| 2000 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований храм cв. Варвари у Дубрівці на Львівщині; - кардинал Мар'ян Яворський освятив новий парафіяльний будинок при костелі Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив частково виготовлений необароковий головний вівтар костелу cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі на Львівщині; |
| Наступна дата: грудень, 04 | |
| 1902 | - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
У 1811 році Іллінський оселив у Романові єзуїтів (товариство Ісуса), зобов'язавшись власним коштом збудувати для них костел, монастир і колегіум, для чого виділив їм значні кошти та майно. У 1813-1817 роках постали монастир та колегіум, а 1 серпня 1819 року єпископ Каспер Цецішовський освятив наріжний камінь майбутнього костелу. Проте 13 березня 1820 року царський уряд ліквідував єзуїтський орден, єзуїти покинули Романів. Того ж року Іллінський запросив до містечка маріявіток (згромадження Сестер Життя Марії), подарувавши їм мурований палац та забезпечивши своїм коштом діяльність пансіонату для дівчат, яким вони мали опікуватись. Але і ця фундація протривала лише кілька років, бо вже 1823 року на запрошення Іллінського приїхали до Романова візитантки (орден Відвідин Пресвятої Діви Марії), які мали перейняти покинутий пансіонат. Протягом наступних кількох років фундатор збудував для них мурований костельно-монастирський комплекс на території за містечком. 1828 року єпископ-помічник Ян Подгороденський консекрував їхній храм під титулом Відвідин Пресвятої Діви Марії. Проте вже через два роки сестри виїхали до Кам'янець-Подільського, оскільки недбало споруджені будівлі на заболоченій місцевості швидко стали непридатними.
Станом на 1832 рік у Романові була якась каплиця чуднівської парафії, яку вже тоді вважали філіальною (можливо, єзуїтський костел таки збудували, або ж богослужіння проводили у палацовій каплиці). Метричні книги велись від 1811 року, коли тут почали служити єзуїти. Романівський душпастирський осередок обслуговувався окремими священниками (у 50-х роках - оо. Дешчинським і Дидинським, у 70-х - о. Нєдзельським, у 80-х - о. Меленевським). У 90-х роках цього ж століття в Романові коштом вірян та завдяки зусиллям місцевого душпастиря о. Ігнатія Голинського збудували мурований костел, який 1898 року консекрував під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії єпископ-помічник Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський. Фактично, вже від 1911 року Романів був самостійною парафією, яка перед І світовою війною мала майже шість тисяч вірян та обслуговувалась адміністратором о. Антонієм Станішевським.
Після війни 1921 року о. Станішеського на посаді адміністатора замінив о. Станіслав Янашек, а чисельність парафії збільшилась ще на одну тисячу осіб. Втім, уже в 1923-1925 роках в схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії в якості адміністратора згадується о. Станіслав Словінський, а також мурована каплиця на кладовищі. Костел було знищено у радянські часи.
У 90-х роках ХХ століття у Романові збудували наступний мурований костел завдяки зусиллям майбутнього єпископа о. Станіслава Широкорадюка. У 2012-2015 роках художники-скульптори із Звягеля (Новограда-Волинського) Антон і Роман Скаковські завершили виготовлення дерев'яних головного і бічних вівтарів храму, а також ікон Хресної дороги (коштом доброчинців з Колушева у Польщі). 8 травня 2016 року архієпископ Петро Мальчук їх освятив. Парафію обслуговують оо.-серцяни (згромадження Священників Пресвятого Серця Ісуса Христа), працюють тут також сс.-серцянки (згромадження Слугинь Найсвятішого Серця Ісуса).
А 14 липня 2019 року на кладовищі у Романові неподалік костелу освятили капличку, споруджену за сприяння Віктора Розвадовського на місці напівзруйнованої старої цвинтарної каплиці.
