|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
13002 Романів,
вул. Костельна, 11,
+380 (4146) 233-61
Романів, названий в давньоукраїнські часи на честь батька короля Данила Галицького - князя Романа Галицького, вперше у документах згадується 1471 роком. 1798 року тут проживало 656 мешканців, 1925 року - 2901, нині - близько 7800 осіб. У 1816-1817рр. Романів став містечком, від 1923 року є селищем (міського типу). У 1933-2003рр. мав назву Дзержинськ. Був райцентром, а від 2020 року входить до Житомирського району.
Католики латинського обряду Романова належали до парафії Знайдення Хреста Господнього у Чуднові. У 1811-1830 роках місцевий власник Йосиф Іллінський здійснив невдалі спроби заснування у містечку костельно-монастирських комплексів оо.-єзуїтів, сс.-маріявіток та сс.-візитанток.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
У 1811 році Іллінський оселив у Романові єзуїтів (товариство Ісуса), зобов'язавшись власним коштом збудувати для них костел, монастир і колегіум, для чого виділив їм значні кошти та майно. У 1813-1817 роках постали монастир та колегіум, а 1 серпня 1819 року єпископ Каспер Цецішовський освятив наріжний камінь майбутнього костелу. Проте 13 березня 1820 року царський уряд ліквідував єзуїтський орден, єзуїти покинули Романів. Того ж року Іллінський запросив до містечка маріявіток (згромадження Сестер Життя Марії), подарувавши їм мурований палац та забезпечивши своїм коштом діяльність пансіонату для дівчат, яким вони мали опікуватись. Але і ця фундація протривала лише кілька років, бо вже 1823 року на запрошення Іллінського приїхали до Романова візитантки (орден Відвідин Пресвятої Діви Марії), які мали перейняти покинутий пансіонат. Протягом наступних кількох років фундатор збудував для них мурований костельно-монастирський комплекс на території за містечком. 1828 року єпископ-помічник Ян Подгороденський консекрував їхній храм під титулом Відвідин Пресвятої Діви Марії. Проте вже через два роки сестри виїхали до Кам'янець-Подільського, оскільки недбало споруджені будівлі на заболоченій місцевості швидко стали непридатними.
Станом на 1832 рік у Романові була якась каплиця чуднівської парафії, яку вже тоді вважали філіальною (можливо, єзуїтський костел таки збудували, або ж богослужіння проводили у палацовій каплиці). Метричні книги велись від 1811 року, коли тут почали служити єзуїти. Романівський душпастирський осередок обслуговувався окремими священниками (у 50-х роках - оо. Дешчинським і Дидинським, у 70-х - о. Нєдзельським, у 80-х - о. Меленевським). У 90-х роках цього ж століття в Романові коштом вірян та завдяки зусиллям місцевого душпастиря о. Ігнатія Голинського збудували мурований костел, який 1898 року консекрував під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії єпископ-помічник Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський. Фактично, вже від 1911 року Романів був самостійною парафією, яка перед І світовою війною мала майже шість тисяч вірян та обслуговувалась адміністратором о. Антонієм Станішевським.
Після війни 1921 року о. Станішеського на посаді адміністатора замінив о. Станіслав Янашек, а чисельність парафії збільшилась ще на одну тисячу осіб. Втім, уже в 1923-1925 роках в схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії в якості адміністратора згадується о. Станіслав Словінський, а також мурована каплиця на кладовищі. Костел було знищено у радянські часи.
У 90-х роках ХХ століття у Романові збудували наступний мурований костел завдяки зусиллям майбутнього єпископа о. Станіслава Широкорадюка. У 2012-2015 роках художники-скульптори із Звягеля (Новограда-Волинського) Антон і Роман Скаковські завершили виготовлення дерев'яних головного і бічних вівтарів храму, а також ікон Хресної дороги (коштом доброчинців з Колушева у Польщі). 8 травня 2016 року архієпископ Петро Мальчук їх освятив. Парафію обслуговують оо.-серцяни (згромадження Священників Пресвятого Серця Ісуса Христа), працюють тут також сс.-серцянки (згромадження Слугинь Найсвятішого Серця Ісуса).
А 14 липня 2019 року на кладовищі у Романові неподалік костелу освятили капличку, споруджену за сприяння Віктора Розвадовського на місці напівзруйнованої старої цвинтарної каплиці.
Головна сторінка