Перша письмова згадка про Соболівку датується 1650 роком, згадується також в документах 1782 і 1795 років. Наприкінці XVIII століття тут
оселили 15 сімей колоністів, які, в основному, займались виробництвом поташу. 1811 року поселення мало 63 мешканців, 1911 року - 211, більшість яких була етнічними
поляками, нині - близько трьох сотень осіб. Село входило до Романіського району, а від 2020 року - до Житомирського.
Місцеві католики латинського обряду, як і інших сусідніх сіл, спочатку належали до парафії Знайдення Хреста Господнього у Чуднові
(першу згадку про них містять у 1782 році її метричні книги), потім, 1911 року увійшли до новоутвореної парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Романові.
Своєї святині раніше вони не мали.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
- у Харківській катедрі Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті висвятив на єпископа о.
Павла Гончарука, номінованого єпископом-ординарієм Харківсько-Запорізьким; відбулась також його інтронізація;
Віл 1987 року до Соболівки приїжджав о. Амброзій Міцкевич із Бердичева та проводив богослужіння на кладовищі. З 1989 року Меси звершувались у приватних
будинках вірян. Потім під будівництво власного костелу було виділено земельну ділянку, на якій освятили хрест. Але, оскільки вдалось за сприятливих умов придбати
приміщення колишнього дитячого садка, то його переробили на каплицю, яка і отримала титул Святої Родини.
Соболівку від 1997 року обслуговують отці-серцяни (згромадження Священників Пресвятого Серця Ісуса Христа) із парафії парафії св. Франциска Асизького у Мар'янівці.
Головна сторінка