ТОВЩА (Буда Кайтанівка, Кайтанівка-Товща). Костел Матері Божої Неустанної Допомоги (1998 - 2000). Житомирська обл., Житомирський р-н

13000 Товща,
вул. Південна, 3

Село Буда Кайтанівка відоме із 1751 року. Значна частина населення була етнічними поляками. 1811 року тут проживало 73 мешканці, 1881 року - 200, 1906 року - 237, 1911 - 288, нині - майже три сотні осіб. Село входило до Романівського району, а від 2020 року є частиною Житомирського.

Місцеві католики латинського обряду, принаймні, від 1795 року належали до парафії Знайдення Хреста Господнього у Чуднові, а 1911 року увійшли до новоутвореної парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Романові. Своєї святині вони не мали.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 13
1930 - єпископ Адольф Шельонжек освятив наріжний камінь мурованого храму у Клесові на Рівненщині;
2002 - інгрес до Одеського кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії єпископа Броніслава Бернацького;
2008 - єпископ Ян Пурвінський освятив пристосовану каплицю у Гулянці на Житомирщині;
Наступна дата: липень, 14
1912 - висвячений на священника в костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині єпископом Владиславом Бандурським майбутній Львівський архієпископ-митрополит Євгеній Базяк;
2011 - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині мощі бл. Йоана Павла ІІ, а також освятив присвячений йому вівтар;

Від 1991 року віряни Товщі відвідували богослужіння, які проводив в їх помешканнях о. Єжи Скверчинський. У 1998 році було придбано будівлю колишньої бані, її перебудували на костел. 8 серпня 2000 року цей храм під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги освятив єпископ Київсько-Житомирський Ян Пурвінський. Товщу обслуговують отці-серцяни (згромадження Священників Пресвятого Серця Ісуса Христа) із парафії парафії Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми