13642 Білилівка
Білилівка (раніше мала назви Білилів та Роставець) вважається утвореною 1071 року. Пізніше були періоди руйнування та відновлення, а документально згадується у 1604, 1605, 1607, 1608 і 1612 роках. Була містечком. На початку ХХ століття тут проживало близько 5300 мешканців, нині - майже 2200 осіб. Була волосним центром, у 1923-1925 роках - райцентром, потім увійшла до Ружинського району, а від 2020 року є частиною Бердичівського.
Перший (дерев'яний) костел у Білилівці фундував її власник Кароль Корецький, який отримав місцеву маєтність після 1633 року. Вочевидь, цей храм був зруйнований в часи козацько-польських воєн та тривалий час не відновлювався.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: грудень, 04 | |
1902 | - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
Наступна дата: грудень, 05 | |
1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
Наступний (і вже мурований) костел фундувала 1777 року Марія Радзивіл, яка цього ж року стала власницею Білилівки. А святиня, зрозуміло, була збудована у наступні роки. 1883 року її перебудував черговий власник містечка Петро Потоцький (у той час храм згадується під титулом св. Яна Непомуцького). За інформацією схематизмів Луцько-Житомирської дієцезії, у середині ХІХст. парафія мала титул Воздвиження Святого Хреста, каплиці у Волоському, Малишівці і Махаринцях. У другій половині 70-х років обслуговувалась настоятелем о. Андрієм Горським, нараховувала приблизно 1780 вірних, а каплиці були у Волоському, Махаринцях та цвинтарна у Білилівці. Наприкінці 80-х - на початку 90-х років парафією опікувався настоятель о. Віктор Лозинський, її чисельність збільшилась до 2300 вірян, але каплиця залишилась лише на кладовищі.
Протягом першого десятиліття ХХст. парафію в Білилівці адміністрував о. Лонгін Шахін, кількість римо-католиків у ній перевищила 2800 осіб, згадувалась лише належна їй цвинтарна каплиця, а в 1907-1908 роках подавався додатковий титул храму - св. Яна Непомуцького. Перед І світовою війною парафію перейняв адміністратор о. Матвій Бриньчак, який продовжував її обслуговувати, принаймні, до 1925 року, коли чисельність вірних майже досягла 2900 осіб. У 1938 році радянська влада відібрала у них костел, а в 70-х роках його було повністю зруйновано (залишились лише підвалини).