|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
13642 Білилівка
Білилівка (раніше мала назви Білилів та Роставець) вважається утвореною 1071 року. Пізніше були періоди руйнування та відновлення, а документально згадується у 1604, 1605, 1607, 1608 і 1612 роках. Була містечком. На початку ХХ століття тут проживало близько 5300 мешканців, нині - майже 2200 осіб. Була волосним центром, у 1923-1925 роках - райцентром, потім увійшла до Ружинського району, а від 2020 року є частиною Бердичівського.
Перший (дерев'яний) костел у Білилівці фундував її власник Кароль Корецький, який отримав місцеву маєтність після 1633 року. Вочевидь, цей храм був зруйнований в часи козацько-польських воєн та тривалий час не відновлювався.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: квітень, 22 | |
| 1765 | - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія
Баківського Станіслава Єзєрського; - майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським; |
| 1922 | - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині; |
| 2004 | - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича; |
| Наступна дата: квітень, 23 | |
| 1719 | - у Кракові єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек рукоположив в єпископи о. Станіслава Гозія, майбутнього ординарія Кам'янець-Подільського; |
| 1736 | - єпископ Київський Самуель Ожга консекрував новозбудований храм св. Миколая і св. Софії у Тисмениці на Івано-Франківщині; |
| 1753 | - єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Збрижі на Хмельниччині; |
| 1933 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений після пошкоджень Ісв. вівйни костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1996 | - освятили залитий фундамент костелу св. Емеріха у Великому Бичкові на Закарпатті; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив ікону св. Адальберта (Войтеха) у присвяченій цьому святому каплиці у Новомосковську на Дніпропетровщині; |
| 2017 | - звершено першу післявоєнну Месу у костелі cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
Наступний (і вже мурований) костел фундувала 1777 року Марія Радзивіл, яка цього ж року стала власницею Білилівки. А святиня, зрозуміло, була збудована у наступні роки. 1883 року її перебудував черговий власник містечка Петро Потоцький (у той час храм згадується під титулом св. Яна Непомуцького). За інформацією схематизмів Луцько-Житомирської дієцезії, у середині ХІХст. парафія мала титул Воздвиження Святого Хреста, каплиці у Волоському, Малишівці і Махаринцях. У другій половині 70-х років обслуговувалась настоятелем о. Андрієм Горським, нараховувала приблизно 1780 вірних, а каплиці були у Волоському, Махаринцях та цвинтарна у Білилівці. Наприкінці 80-х - на початку 90-х років парафією опікувався настоятель о. Віктор Лозинський, її чисельність збільшилась до 2300 вірян, але каплиця залишилась лише на кладовищі.
Протягом першого десятиліття ХХст. парафію в Білилівці адміністрував о. Лонгін Шахін, кількість римо-католиків у ній перевищила 2800 осіб, згадувалась лише належна їй цвинтарна каплиця, а в 1907-1908 роках подавався додатковий титул храму - св. Яна Непомуцького. Перед І світовою війною парафію перейняв адміністратор о. Матвій Бриньчак, який продовжував її обслуговувати, принаймні, до 1925 року, коли чисельність вірних майже досягла 2900 осіб. У 1938 році радянська влада відібрала у них костел, а в 70-х роках його було повністю зруйновано (залишились лише підвалини).
Головна сторінка