ПОКОСТІВКА (Рудня Покостівка). Костел Преображення Господнього (185?). Житомирська обл., Житомирський р-н

12425 Покостівка,
вул. Лесі Українки, 5,
f.b.: 100064838436912

Село вже існувало, принаймні, 1790 року, але називалось Рудня Покостівка (поряд з кількома іншими Руднями). Вперше як Покостівка згадується в документі 1811 року. 1885 року у ньому проживало 25 осіб, проте 1906 року їх вже було 186. У 1935р. радянська влада вивезла до Харківської області 155 мешканців (переважно - поляків), а на їх місце заселила колгоспників із Київської та Чернігівської областей. Нині Покостівка має приблизно 250 селян.

Станом на 1790 рік нечисленні римо-католики Рудні Покостівки належали до парафії у Чудневі, проте пізніше (наприкінці XVIII - на початку XIX століть) їх перевели до парафії у Пулинах. У 50-х роках ХІХ століття в Покостівці було споруджено муровану філіальну каплицю коштом вірних місцевих та з навколишніх сіл.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 24
1903 - у Санкт-Петербурзі помер колишній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський та Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський архієпископ-митрополит Могильовський Болеслав Клопотовський, похований на Виборзькому кладовищі;
1926 - інгрес до Луцької катедри ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
1957 - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський висвячений на священника у Кракові єпископом Станіславом Роспондом;
Наступна дата: лютий, 25
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив нові стації Хресної дороги в каплиці Львівської семінарії у Брюховичах;
2020 - відбулась інавгурація в Одеській катедрі в якості ординарія єпископа-коад’ютора Одесько-Сімферопольського Станіслава Широкорадюка;

У джерелах інколи помилково датують її 1755 роком, проте в схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1852 року у складі пулинської парафії вона відсутня, хоча чотири інші каплиці подано, а вперше (у доступних схематизмах) вона занотована 1876 року. Більше того, в схематизмах 1920, 1921, 1923 і 1925 років вона присутня під титулом Преображення Господнього як збудований після 1851 року костел виділеної 1917 року покостівської парафії. Тоді у понад двох десятках парафіяльних населених пунктах проживало від 8000 до 4200 вірян (зменшення кількості вірних у постреволюційні часи стало наслідком терору радянської влади проти них). Адміністрували парафію спочатку о. Франциск Рутковський, а потім - о. Октавіан Спісацький.

Проте навіть у ці важкі часи вірним вдалось вдалось зберегти каплицю відчиненою, щонеділі вони збирались у ній на молитви. Пізніше до неї доїжджали священники із Житомира та Бердичева. 1989 року в Покостівці була заснована спільнота, яку від 1991 року стали обслуговувати францисканці (орден Братів Менших) із парафії Знайдення Хреста Господнього у Чудневі. Останніми роками віряни намагаються відремонтувати свій храм.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.