Дорогі відвідувачі порталу «Костели і каплиці України»!
Наприкінці старого і на початку нового календарного року ми висловлюємо один одному побажання, які плинуть від нашого Спасителя Ісуса Христа, народженого у Вифлеємі.
Ми ставимо традиційну ялинку – дерево, яке не скидає голки на зиму, як інші дерева, а є зеленим і живим, як Ісус у Церкві та Євхаристії у вигляді хліба і вина. Так чинять християни латинського та візантійського обрядів. Ялинка стоїть у наших домівках, храмах, на площах наших сіл і міст. Це знак того, що наші землі належать до християнської традиції Європи. В останні роки в досі християнській Європі, в її західній частині все рідше ставлять ялинку, що нагадує про Христа, і забороняють ставити вертепи, в яких можемо побачити Христа, народженого від Діви Марії, нашої Матері. Сприймаючи вертеп на площі чи на вулиці, ми бачимо Бога-людину, Який вчить нас любити ближнього, як самого себе.
У ці дні ми згадуємо страждання Господа нашого Ісуса Христа і глибоко віримо, що Він воскрес.
Для віруючої людини Воскресіння Христове: дає надію на вічне життя після смерті; зміцнює хворих, немічних, інвалідів війни в несенні хреста страждань; відкриває ворота вічного життя для тих, хто відійшов у вічність, для тих, хто віддав свій життя за свободу земної Вітчизни; живе в Церкві і через її вчення, таїнство Євхаристії дає втіху віри, що всі ми воскреснемо, бо Він перший воскрес із гробу.
Oddajmy się wszyscy
w tę noc Narodzenia Bezbronnemu Dziecku,
bo w Jego słabości jest nasze zbawienie.
W Jego nagości królewskie odzienie,
a w chłodnej stajni naszych serc ogrzanie,
w łzach Dzieciątka święte radowanie.
(Roman Brandstaetter, polski pisarz)
У нас, християн, є традицією щороку наприкінці грудня складати один одному побажання з нагоди Народження у Віфлеємі Бога у людському тілі Ісуса Христа. Минулий 2023 рік для усіх народів, що проживають в Україні, став великим випробуванням терпіння, страждань, втрат близьких, які загинули від рук агресора, нашого одвічного ворога. Цей рік також побачив серця багатьох людей доброї волі з усього світу, які прийшли до нас із гуманітарною та матеріальною допомогою. Цінуймо добру волю тих народів, які безкорисливо допомагають нам, виявляючи людське і християнське милосердя. Дух Різдва повністю виражений у їхньому ставленні.
Христос воістину воскрес, Алілуя.
Радіймо та веселемось!
Великдень – це ніч виходу з гробу нашого Спасителя Ісуса Христа. Як передрікали старозавітні пророки, Бог воплотився від Діви Марії. Він жив у людському тілі на землі, страждав, помер на хресті і воскрес третього дня. Воскреслий Син Божий знищив гріх і вічну смерть. Він відкрив Ворота раю для тих, хто хоче слідувати життю, ненавидить війну і всі непорозуміння, які розділяють людей.
І Слово стало тілом і оселилося між нами.
І ми бачили Його славу
(Йоан 1, 14)
День 24 лютого 2022 року для багатьох жителів України та всього цивілізованого світу залишиться початком російського імперського нападу на Україну та права вільних людей. Протягом багатьох років після розпаду Радянського Союзу лідери Росії, як при царизмі і комунізмі, так і в нинішній Російській Федерації не визнають кордонів вільної, незалежної України. Україна як нова держава в Європі має майже 40 мільйонів жителів і розмовляє своєю українською мовою. Керівництво Росії це заперечує, і, що найгірше, Православна Церква в Росії також проповідує такі нехристиянські та нелюдські погляди.