Костелы и каплицы Украины

УкраїнськаРусскийPolski
КАТЕДРЫ, КОСТЕЛЫ, КАПЛИЦЫСОБЫТИЯ, ДОКУМЕНТЫ, ПУБЛИКАЦИИСВЯТЫЕ, АРХИПАСТЫРИ, ПАСТЫРИ
События, документы и публикации / 2010-2019 ГОДЫ / 2011 / Август: 26
Фільм «Крізь Тернії.
РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКА
ЦЕРКВА В УКРАЇНІ»
31.08.2011 Лвв А 2.1.26. Диб‘янки (Пустомитівський район Львівської області)
26.08.2011 ХрЗ Р Будівництво у серпні церковного комплексу у Харкові
25.08.2011 КмП Дієцезійний день молоді у Хмельницькому
24.08.2011 ХрЗ Р День Незалежності України в Харкові
23.08.2011 ХрЗ Р День міста Харкова та українського прапора
21.08.2011 ХрЗ А Реколекції для дівчат у Дніпродзержинську (Дніпропетровська обл.)
21.08.2011 ХрЗ Р V піша проща ‘Донецьк-Маріуполь‘
18.08.2011 Лвв А Розділ 3 книги ‘Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv‘
16.08.2011 Лвв А 2.1.24. Дубляни (Самбірський район Львівської області)
15.08.2011 ХрЗ Р Храмове свято в Харківській катедрі
1 2 3

2.1.24. Дубляни
(Самбірський район Львівської області)

  16, Август, 2011   Другая публикация 16.08.2011 12:00

Селище міського типу Дубляни, яке уперше згадується в документах 1425 роком, за радянської влади деякий час навіть було районним центром. Місцева католицька парафія постала у XVст., оскільки відомо, що у 1481 та 1498 роках тут вже проживали священики. Дерев’яний дублянський костел знищили татари у 1624р., а 1637 року освячено новий мурований храм під титулом св. Миколая, збудований завдяки підтримці Миколи Даниловича та інших.

Наступний костел збудували у 1737р. на кошти пароха о. Амвросія Гонтковського, його освятив Перемишльський єпископ Вацлав Сераковський у 1743 році під титулом Матері Божої Скорботної, св. Станіслава і св. Миколая єп. Храм мав шість дерев’яних вівтарів та 16 образів, окрім вівтарних. Станом на 1794р. зусиллями пароха о. Теодора Збежховського замінено або оновлено головний та бічні вівтарі - Матері Божої Скорботної і св. Йоана Непомуки, а також перенесено майно із закритого австрійською владою костелу у Винниках. У 1837р. храм мав лише три вівтарі (фундації о. Збежховського), а 1863 року було відновлено головний вівтар святині.

У 1898р. завдяки родині власників Дублян Созанських парафіяльний храм розширили та реставрували, зокрема, добудувано вежу, а львівський художник Михайло Созанський (родич фундаторів) здійснив розпис інтер’єру. 14.06.1903р. Перемишльський єпископ-помічник Кароль Фішер повторно освятив костел [1, 2, 3] під титулом св. Миколая єп. Храм мав 4 дерев’яних вівтарі XXст. зі скульптурами Христа Розіп’ятого у головному та Матері Божої Скорботної, Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої Святого Розарію у бічних. На внутрішньому подвір’ї знаходились 4 каплиці та бетонна дзвіниця на 4 дзвони, два з яких було реквізовано під час Ісв. війни.

Дубляни спочатку належали до Самбірського деканату, а з 1788 року, коли до парафії входило майже два десят­ка сіл, - до новоствореного Дрогобицького деканату Перемишльської дієцезії. 1794 року до Дублян знову долучили створений у 1747р. розлогий парафіяльний округ у відомих з 1378 року Винниках після його ліквідації австрійською владою зі селами Підбуж (згадка у 1439р.) та Ступниця (1377р.) у тому числі (більшість колишніх винниківських поселень пізніше увійшли до створеної 1859 року експозитури у Підбужі, яка стала самостійною парафією у 1910р.). У 1913-1933рр. від трьох з половиною до 4 тисяч вірних обслуговував парох о. Франциск Кендзьор, а парафія мала філіальні каплиці у Дублянах (цвинтарна, мурована на кошти Коморовських), у Ступниці, у Корналовичах та у відомих з 1377 року Новошичах. Окремі парафії, до яких відійшла частина дублянських сіл, постали також у Ступниці (1928р.) та Новишичах (1936р.). Останній парох о. Владислав Свьонтницький залишив парафію ще під час німецької окупації. У 1945р. будинок священика [6] відібрали під лікарню. Більшість парафіян разом з останнім адміністратором парафії о. Войцехом Литвином виїхала до Польщі, забравши зі собою і костельне майно з Дублян та Корналовичів. Храм у Дублянах радянська влада спочатку перетворила на склад, а 1985 року його було висаджено у повітря. Сьогодні місцеві вірні послуговуються старою цвинтарною каплицею під титулом Воскресіння Господнього [4, 5], якою опікуються отці-воскресінці з Самбора.

Костел Преображення Господнього і Воздвиження Хреста у Винниках, збудуваний у 1728-1729рр. на кошти Нагуєвських дублянським настоятелем о. Амврозієм Пентковським, мав 2 вівтаря. У 1988р. функціонування святині відновили у якості греко-католицької церкви Матері Божої [7]. Костел у Підбужу спорудили у 1865р. та освятили 09.05.1869р. під титулом св. Йоана Хрестителя. У 1923-1929рр. храм ведремонтували після нищень, завданих Ісв. війною. З радянських часів святиня [8] використовується не за культовим призначенням. Дерев’яний костел Різдва Пресвятої Діви Марії [9] у Ступниці, збудований та освячений у 1935р., був знищений 1987 року. Храм [10] у Новошичах, споруджений у 1925р., освятили 12.01.1926р. під титулом св. Казимира. Закрили його у 1939р., а нині перебуває у стані руїни.

Єпископ Бучек М., Седельник І.,
ЛЬВІВСЬКА АРХІДІЄЦЕЗІЯ ЛАТИНСЬКОГО ОБРЯДУ.
Парафії, костели та каплиці
,
том 1, частина 1, видання друге, Львів, 2008

ДРУГИЕ СОБЫТИЯ И ПУБЛИКАЦИИ, ИМЕЮЩИЕ ТАКИЕ ЖЕ Место события: Львовская архидиецезия / Львовская обл.; Рубрики и подрубрики: 1. МАСС-МЕДИА, ИЗДАНИЯ / Книжки / 'Приходы, костелы и каплицы', 2. ЦЕРКОВНЫЕ ОБЪЄКТЫ / Храмы, 3. АРХИПАСТЫРИ УКРАИНЫ / Публикации, интервью; Источники и авторы: 1. Редакция / Авторский материал, 2. Архипастыри Украины / Лица / Бучек М., еп., 3. Светские / Лица / Седельник И.; Характер материалов: ПУБЛИКАЦИИ / Другие публикации; Тип материалов: 1. Тексты, 2. Фотоснимки
Годы и месяцы
Место события
Рубрики и подрубрики
Источники и авторы
Характер материалов
Тип материалов
Костелы и каплицы Украины
Епископ Марьян Бучек (Харьков - Львов)  &  Игорь Седельник (Львов)
© 2014 - 2019.08 (1 306 349)