 Ще 8 червня минулого року Сейм Польщі прийняв ухвалу, якою постановив вважати 2018 рік роком нашого земляка архієпископа Ігнатія Токарчука, котрий 100 років тому народився на Тернопільщині,
навчався у Львівській Вищій Духовній семінарії, був висвячений на священика єпископом Євгенієм Базяком, служив вікарієм в парафіях Тернопільщини та Львова, а потім,
вимушено виїхавши до Польщі, працював там душпастирем в парафіях та викладачем у семінаріях, і від 1965 року займав архіпастирську кафедру у Перемишлі. Як незламний захисник прав
вірян та один з духовних провідників мирних змагань польського народу за незалежність Батьківщини вважався комуністичною владою поряд з кардиналами Стефаном Вишинським та Каролем Войтилою головним її ворогом. Святіший Отець Йоан Павло II писав архієпископу Токарчуку: 'Stałeś się dla Kościoła przemyskiego, a także dla Kościoła w całej Polsce,
nieustraszonym świadkiem prawdy ewangelicznej, niezłomnym obrońcą […] praw ludzi wierzących do wyrażania swych przekonań religijnych […]. Byłeś rzecznikiem narodu walczącego o swą
suwerenność w starciu z systemem państwa totalitarnego. Twój głos, Pasterzu, był słuchany w całej Ojczyźnie, umacniał na duchu i dodawał odwagi, gdy było ciężko'. Пов'язаний з
Україною, надавав Римсько-Католицькій Церкві на наших теренах величезну допомогу, сприяючи у зборі коштів для побудови і відновлення храмів, душпастирській праці в Україні перемишльського
духовенства та підтримуючи проведення історично-культурних заходів.
Архієпископ Ігнатій Мартин Токарчук народився в селянській родині 1 лютого 1918 року у Вищих Луб'янках (нині - Збаразький район Тернопільської області) на теренах парафії cв. Антонія
у Збаражі. У 1931–1937 роках навчався в Державній гімназії ім. Генрика Сєнкевича у Збаражі, а в 1937-1942 роках - у Львівській Вищій Духовній семінарії та на Теологічному відділенні
Львівського університету. 21 червня 1942 року єпископ-помічник Евгеній Базяк у семінарійному костелі Матері Божої Громничної у Львові рукоположив його в священики.
Із серпня 1942 року служив вікарієм парафії св. Станіслава у Золотниках (нині - Теребовельський район Тернопільщини). У лютому 1944 року через загрозу для свого життя з боку УПА виїхав до Львова,
де працював вікарієм в парафії св. Марії Магдалини. У листопаді 1945 року переїхав до Польщі.
|
|
У Польщі спочатку теж працював вікарієм парафії (у Катовіцах), а потім у 1946-1952 роках навчався у Любельському католицькому університеті, продовжуючи душпастирську працю. Отримавши науковий ступінь доктора філософії,
у 1952-1965 роках душпастирював в Ольштині, Ожехові, Плюшках, Гуткові та Любліні, викладав у семінаріях. 3 березня 1965 року був призначений єпископом Перемишльським. 3 червня 1991 року Папа Йоан Павло ІІ підніс його
до гідності архієпископа, а 25 березня 1992 року призначив Перемишльським митрополитом архієпископом. За 28 років його урядування в архідієцезії постало понад 220 нових парафій, споруджено близько 200 костелів
парафіяльних та 170 філіальних. 17 квітня 1993 р. Папа Йоан Павло ІІ прийняв його зречення з уряду. Помер 29 грудня 2012 року в Перемишлі, похоронений 2 січня 2013 року в крипті Перемишльської катедри. Редакція
(за матеріалами: sejm.gov.pl)
|
