Схематизм Львівської архідієцезії за 1936 рік згадує село Диб’янка (нині - Диб’янки), яке разом з сусіднім поселенням Сердицею налічувало майже 2 сотні
вірних, входячи також, як і сьогодні, до складу щирецької парафії, заснованої 1397 року. Якщо врахувати, що 1929 року кількість католиків латинського обряду у Сердиці
перевищувала півтори сотні, то стає зрозумілим, що у Диб’янці до ІІсв. війни проживало лише кілька десятків парафіян, які послуговувались щирецьким мурованим
храмом св. Станіслава єп. мч., збудованим у XVI столітті.
Лише наприкінці 30-х років тут було споруджено власну філіальну каплицю, яку після війни розібрали, а цеглу використали для будівництва стайні місцевого
колгоспу. У 2000-2004рр. вірні збудували на отриманій земельній ділянці колишньої святині невеличку каплицю [1, 2, 3], яку
11.09.200р. освятив єпископ Мар'ян Бучек. Душпастирську опіку тут здійснює настоятель парафії Щирець. Єпископ Бучек М., Седельник І., ЛЬВІВСЬКА АРХІДІЄЦЕЗІЯ ЛАТИНСЬКОГО ОБРЯДУ. Парафії, костели та каплиці, том 1,
частина 1, видання друге, Львів, 2008
|