Костели і каплиці України

Більшівці (Богушівці), які відомі у джерелах з XVст., на початку XVIIст. стали містом, а за радянської влади у 1940 році - селищем міського типу та районним центром (до 1963 року). У 1620р. гетьман Мартин Казановський, якому належали Більшівці, виловив у Дністрі образ Матері Божої з Дитятком [5] і незабаром переміг переважаючі сили татарів. Образ помістили спочатку у замковій каплиці містечка, а 20.03.1624р. урочисто внесли до новозбудованого мурованого костелу та оточили культом під опікою отців-кармелітів.

Храм продовжували дооснащувати; у 1642р. ще не був готовий головний вівтар, а святиня вже потребувала ремонту. 19.04.1648р. архієпископ Микола Кросновський освятив відремонтований костел. Проте цього ж та наступного року храм суттєво пошкодили козаки, і лише у 1669 році кармеліти відремонтували святиню. У 1671р. ченці, остерігаючись турецького нападу, покинули Більшівці і перевезли образ Матері Божої до Львова, де він і зберігався до 1718 року. У 1676р. костел знищили турки і протягом кількох десятиліть кармеліти, котрі повернулись до міста, молились у тимчасовій дерев’яній святині.

Лише у 1718 році розпочалась відбудова костелу (у стилі пізнього бароко) та монастиря. 01.08.1725р. архієпископ Йоан Скарбек освятив храм під титулом Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією. У 1728р. будівництво завершили, а 1739 року виконали внутрішній розпис. 12 серпня 1777 року єпископ-помічник Криспін Цешковський освятив відновлений храм ззовні та 7 його вівтарів, а 15 серпня коронував перенесений у головний вівтар з каплиці за містом чудотворний образ [5] коронами, які освятив Папа Пій VI 1775 року (дозвіл на коронацію дав ще у 1768р. Папа Климентій XIII).

А 01.11.1791р. при костелі кармелітів утворено парафію у Більшівцях, яка охопила також 12 сусідніх сіл. Обов’язки пароха виконував пріор конвенту кармелітів. Спочатку парафія належала до деканату Бережани, а 1843 року її включили до відновленого Кукільницького деканату. Наприкінці XIX - на початку XX століть чисельність парафіян становила від 2 до 3 тисяч, а проживали вони також селах Бовшів (уперше згадується 1153 роком), Ганівці, Гербутів (нині - Нараївка), Демешківці (1485р.), Жалибори, Кінашів (1440р.), Німшин, Нові Скоморохи, Перлівці, Підшумлянці, Поплавники, Старі Скоморохи (1443р.), Тустань (у XII-XIII століттях було місцем стоянки річкових суден) та Хоростків (сьогодні - лівобережне передмістя Галича).

Парафіяльні терени містили три філіальні костели: у Хоросткові - спорудили у 1861р. і відбудували 1926 року після знищення у Ісв. війну; у Старих Скоморохах - мурований на кошти Мицельської 1903 року (св. Симона) та заново побудований у 1930-1933рр. (св. Архангела Михаїла) [11]; у Гербутові - споруджено у 1908р., освячено 1912 року, а відбудували у 1930р. [12]. У 1912р. у Старих Скоморохах була заснована парафіяльна експозитура (у 1925р. стала самостійною парафією), до якої увійшли також Нові Скоморохи і Підшумлянці.

У 60-х роках XIXст. напередодні урочистостей з нагоди 100-річчя коронації чудотворного образу відбувся грунтовний ремонт костелу у Більшівцях, зокрема реставровано всі 7 вітарів: головний - 1861р., Господа Нашого Ісуса Христа - 1862р., св. Йосипа і Преображення Господнього - 1863р., св. Йоана і св. Августина - 1864р., св. Франциска - 1865р. 25.06.1865р. архієпископ Франциск Вежхлейський освятив новий дзвін 'Миколай'. Наступний значний ремонт знищеного воєнними діями у Iсв. війну храму було здійснено з 1920 по 1930 роки за проектом архітектора Й. Хриковича. Тоді ж під керівництвом архітектора Т. Пісевича відреставрували вівтарі і назви бічних було змінено. 15.07.1930р. за участі єпископа Франциска Лісовського та греко-католицького єпископа Микити Будки у відновлену святиню знову помістили відреставрований у Кракові майстром М. Гонсецьким образ Матері Божої Більшівецької. У 1931-1933рр. чергові ремонтні робо­ти за проектом Пісевича провів пріор о. Франциск Бішак.

У 1944 році чудотворний образ перевезли до костелу кармелітів у Львові, а 1945 року ченці, виїжджаючи до Польщі, забрали його до Кракова. У 1966р. після реставрації ікону передали у кармелітський храм св. Катерини у Гданську, де 21.07.1968р. відбулася її інтронізація. Більшівецький костел закрили у 1947р., перетворивши його у зерносховище, а монастир використовували як хлів. Лише 1990 року святиню [1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9] повернули вірним. Розпочалися ремонтні роботи, які прийшлось зупинити через брак коштів1).

У 2002р. з Гданська до Більшівців привезли копію чудотворного образу. У липні 2003, 2004 та 2005 років відбулися Паломництва миру [10] зі Львова до святині Матері Божої у Більшівцях та Зустрічі молоді, організовані францисканцями, які з 2001 року опікуються колишньою кармелітською святинею.

Єпископ Бучек М., Седельник І.,
ЛЬВІВСЬКА АРХІДІЄЦЕЗІЯ ЛАТИНСЬКОГО ОБРЯДУ.
Парафії, костели та каплиці,
том 1, частина 2, Львів, 2006