Костели і каплиці України

Поселення Ходорів (Ходоростав) уперше згадується у документах 1394 роком, проте воно могло бути засноване ще в руські часи, а можливо і раніше, на що вказує досліджене тут археологами городище ранньослов’янської доби. Німецьке право Ходорів отримав 1436 року (підтверджене у 1524р.), з кінця XVст. вважається містом. На початку 1940р. став центром району Дрогобицької області, після ліквідації якої 1959 року є містом районного підпорядкування.

Католицьку парафію у Ходорові заснував 08.11.1460р. власник місцевих маєтностей Юрша, родина якого отримала прізвище Ходоровських. Він же спорудив первісний дерев’яний костел, який був знищений під час турецько-татарських нападів у 1620-1621рр., а наступний храм зруйнували війська Московії та Швеції у 1655р. Відбудували святиню на початку XVIIIст. на кошти Ходоровських і (пізніше) Цетнерів. У 60-х роках XVIIIст. мурований костел у Ходорові, який мав 3 вівтарі (Всіх Святих, Розп’яття та Пресвятої Трійці), вимагав грунтовного ремонту. Частково покращали стан храму зусилля щодо його відновлення та добудови, здійснені у цей час парохом о. Павлом Уляновським.

Сучасний мурований костел спорудили у 1777-1779рр. завдяки родині чергових власників Ходорова Жевуських за проектом, ймовірно, архітектора Флоріана Ріхтера. Втім, і цей храм, який також мав 3 вівтарі (Матері Божої, Христа Розіп’ятого та Пресвятої Трійці), через поганий стан фундаменту та інші руйнування у 1825р. став непридатним для богослужінь, які перенесли до греко-католицької церкви. Реставрація костелу відбулася лише у 1830 році.

У 1892 році було збудувано новий парафіяльний будинок, а у 1896-1897рр. здійснили грунтовний ремонт та розширення храму (добудували каплицю Святого Розарію, встановили нові бічні вівтарі тощо). У 1901р. з’явився новий вівтар у новозбудованій каплиці, а 1902 року - новий головний вівтар. 10.06.1903р. Львівський єпископ-помічник Йосиф Вебер освятив відновлений костел під титулом Всіх Святих. У 1934-1935рр. спорудили на кошти Григорія Волінського ще одну каплицю симетрично до попередньої з вівтарем св. Григорія. Приблизно тоді ж архітектор Лаврентій Дайчак перебудував храм [1, 2].

Парафія Ходорів спочатку належала до Рогатинського, а з 1787р. - до Свірзького деканатів. У 30-40-х роках XIXст. понад 7 сотень вірних міста та майже двох десятків сіл обслуговував парох о. Симон Савіцький, а в 40-70-х роках - парох о. Тадей Пйонтковський (від однієї до півтори тисяч парафіян). З 80-х років півтори-дві тисячі вірних перебували під опікою пароха о. Антонія Джевицького, а у 1898-1939рр. від 3 до 5 тисяч парафіян обслуговував настоятель о. Владислав Клєцан. Парафія охоплювала 17 сіл (1936р.) з філіальними святинями у Ходорові (цвинтарна, мурована 1863 року завдяки Пйонтковським), вперше згаданих у 1428р. Бортниках (мурована 1891р. на кошти Корнелії Новицької), відомій з 1411р. Жировій (неоготична, мурована 1889 року на кошти Яна Сарами, перебудована 1910р. завдяки родині Бадені), Залісках (цвинтарна Язвінських), Новосільцях (мурована 1908 року, св. Йосифа, з 1933 року - парафіяльний храм) та згаданих у 1458р. Отиневичах. Останню каплицю, яку спорудили у 30-х роках за проектом [8] Лаврентія Дайчака, за радянської влади перебудували на житловий будинок [9].

Після ІІсв. війни ті парафіяни, які виїхали до Польщі, забрали з собою частину костельного майна. Закритий храм, що використовувався у якості магазину, а потім - спортивного залу, руйнувався не тільки під впливом часу, але й також внаслідок перебудов (зокрема, дві каплиці було знищено, іншу перебудували на сходову клітку). У листопаді 1990р. повернутий костел [3, 4, 6] освятили заново; віддали також те храмове майно, що вдалося врятувати від знищення у місцевій церкві, і образ Матері Божої Ченстоховської у 1994р. з Польщі. Відбудову храму [5, 7] завершили у 1999р. Нині парафія у Ходорові включає також село Новосільці.

Єпископ Бучек М., Седельник І.,
ЛЬВІВСЬКА АРХІДІЄЦЕЗІЯ ЛАТИНСЬКОГО ОБРЯДУ.
Парафії, костели та каплиці,
том 1, частина 1, видання друге, Львів, 2008