|
Вперше поселення Чуква, яке до XVIII століття називалось Котковичі, документально згадується у 1415 році, коли король Владислав Ягайло дозволив перевести його на німецьке право. Тоді ж виникла тут
і католицька парафія. У червні 1623 року костел разом зі шпиталем та парафіяльною школою спалили татари, а новий дерев’яний храм спорудили через п’ять років (у 30-х роках добудували муроване захрестя).
Костел мав три вівтарі, головний присвятили Матері Божій.
2 вересня 1698 року Перемишльський єпископ-помічник Людвик Залуський освятив храм, який був дерев’яним, лише каплиця та захрестя - муровані. Костел містив вже 5 вівтарів, три з яких
були присвячені Матері Божій - головний, Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та Матері Божої Святого Розарію у каплиці, а два інші - Імені Ісуса та св. Йосипа.  У 1726 році завдяки зусиллям о. Олександра Домарадзького було збудовано мурований костел, який освятив 01.09.1743р. Перемишльський єпископ-ординарій Вацлав Сераковський під час візитації.
Храм мав дві каплиці (справа - Матері Божої Святого Розарію, зліва - Пресвятого Імені Ісуса) та 6 вівтарів (головний Різдва Пресвятої Діви Марії, бічні Христа Розіп’ятого, Непорочного Зачаття і св. Йосипа
та капличні), а також дерев’яну дзвіницю на 3 дзвони. Роботи по дооснащенню та добудові храму тривали і далі: до 1776 року встановили нові вівтарі замість старих, причому з'явився вівтар св. Анни замість
Пресвятого Імені Ісуса; у 1823р. дерев’яну дзвіницю замінили мурованою, до якої придбали три нових дзвони; у 1882-1893 роках знову постали нові головний і чотири бічні вівтарі у романському стилі; в 1902р.
костел відновили ззовні та внутрі; 1922 року у Перемишлі закупили три дзвони (ймовірно, попередні були реквізовані у Ісв. війну); у 1926-1928рр. відбувся черговий ремонт святині та реставрація вівтарів,
добудовано з західної частини храму обширний притвор.  Парафія у Чукві входила до Самбірського деканату Перемишльської дієцезії, від 1631 року і до австрійських часів належала до колегії схоластиків у Ярославі. Приблизно 3 тисячі вірних з понад десяти сіл
у 1913р. обслуговував парох о. Ян Пашкевич, а 1933 року - адміністратор о. Ян Вайда. У 1939р. у селі Звір збудували дерев’яну каплицю за проектом Казимира Степана.
Чуквівський костел відомий образом Матері Божої з Дитятком [6] XVIII століття. Після закриття храму у 1957 році (радянська влада розмістила у ньому склад хімічних речовин) о. Вайда вивіз цю ікону разом
з частиною іншого майна, зокрема образами з бічних та капличних вівтарів, до Польщі, де вона опинилась у костелі в Венглувцях біля Кросно. У 1990 році, коли святиня поновила свою діяльність, вищезгаданий
образ та інше костельне майно, у тому числі з місцевої церкви, повернулися до католицького храму Чукви. 23 червня 1990 року відбулося освячення костелу [1, 2, 3, 4, 5], яким нині опікуються
отці-воскресінці із Самбора. Єпископ Бучек М., Седельник І.,
ЛЬВІВСЬКА АРХІДІЄЦЕЗІЯ ЛАТИНСЬКОГО ОБРЯДУ.
Парафії, костели та каплиці,
том 1,
частина 1, видання друге, Львів, 2008,
(переклад з польської на українську - авторський)
|
