Kościoły i kaplice Ukrainy

Дев'яносторіччю
видатного архіпастиря присвячується

Майбутній кардинал Мар'ян Яворський народився 21 серпня 1926 року у Львові, на теренах парафії св. Антонія. 1945 року вступив у Львівську Вищу Духовну семінарію та був переселений у Польщу, в Кальварію Зебжидовську біля Кракова. Висвячений на священика 25 червня 1950 року у Кальварії Зебжидовській Львівським архієпископом у вигнанні Євгенієм Базяком. Працював вікарієм парафій Башня Дольня (Любачів), Поронін. У 1952 році захистив докторську з богослов'я в Ягеллонському Університеті у Кракові, 1954 року - докторську з філософії в Люблінському Католицькому Університеті, у 1965-1966рр. - габілітація з філософії релігії у Варшавській Богословській Академії. У 1970-1984рр. був секретарем Наукової Ради Єпископату Польщі. У 1974 року став дійсним каноніком Архікатедрального капітулу у Любачеві, а з 1976 року - почесний прелат Його Святості Павла IV. У 1974-1982 роках був деканом Папського Богословського Відділення у Кракові, а в 1982-1988рр. - ректором Папської Богословської Академії у Кракові. 24 травня 1984 року призначений титулярним єпископом Lambesi, Апостольським адміністратором архідієцезії (Львівської) у Любачеві, яка зберігала церковні традиції Львівської Церкви. 23 червня цього ж року висвячений на єпископа у Кракові (Вавель) кардиналом Франциском Махарським. З 1987 року був членом Папської Ради з питань духовних семінарій і католицьких університетів.

У 1987 році секретар єпископа Яворського і нотаріус Курії у Любачеві о. Мар'ян Бучек (нині - єпископ) побував в парафіях в Україні, щоб дізнатись, як виглядає життя нечисленних священиків та вірних. Після повернення до Любачева він повідомив єпископу, що вірні в Україні позбавлені священиків і храмів і потрібно рятувати те, що залишилось, бо за кілька років буде запізно. У Львові священики в каноні Святої Меси згадували ім’я єпископа Мар’яна з Любачева, знаючи, що він є їхнім єпископом. Єпископ Мар’ян Яворський прагнув відвідати кафедральний храм і вірних у Львові ОФІЦІЙНО, оскільки знав, що у будь-якому разі за ним стежитимуть працівники апарату держбезпеки. Тому він розпочав ОФІЦІЙНІ переговори і зустрічі з генеральним консулом тогочасного СРСР в Кракові і послом у Варшаві. Нарешті, посол сказав, щоб він їхав до Львова за особистим запрошенням, а вони про все подбають. Єпископ отримав особисте запрошення від Антоніни Пакош з Личакова. У Львові підготовкою візиту зайнявся настоятель кафедрального храму о. Рафал Керницький OFM Conv. У подорожі єпископа Яворського супроводжували о. Мар’ян Бучек, капелан і віцеканцлер Митрополичої Курії в Любачеві, та о. Вєслав Банась, настоятель парафії у Молдові. 29 жовтня 1989 року єпископ Мар’ян Яворський вперше після війни прибув до свого рідного Львова. На кордоні в Медиці-Шегинях на нього чекали о. Р. Керницький OFM Conv, о. М. Трофим’як (майбутній єпископ), о. Л. Камілевський і о. Й. Легович. Потім, єпископ відвідав діючий костел у Мостиськах і зустрівся із численним згромадженням вірних. Після прибуття до Львова ввечері відправив Святу Месу в катедрі, де зібралося дуже багато людей. Усі вітали його як свого єпископа. Під час зустрічі з нечисленними священиками він чув: «Ми хочемо постійно мати єпископа у себе».

Львівська катедра

Наступного дня після приїзду до Львова, після 43 років розлуки з рідним містом, єпископ Мар’ян відправив приміційну Святу Месу у костелі св. Антонія, де його було охрещено. Він відвідав тоді понад десяток парафій не лише на території Львівської архідієцезії, але і тієї частини Перемишльської дієцезії, яка була в межах СРСР, а також Кам’янець-Подільської дієцезії. Він уділяв Таїнство Миропомазання, освячував повернені зруйновані святині, зустрічався з вірними. 1 листопада, в урочистість Всіх Святих, молився на могилі архієпископа Йосифа Більчевського на Яновському цвинтарі та Зигмунта Гораздовського на Личаківському цвинтарі. У наступні дні відправив Євхаристію у костелах в Самборі, Жовкві, Щирці nf Стрию Львівської області, Полупанівці, Кременці, Галущинцях, Чорткові і Борщові Тернопільської області та Івано-Франківську. Відвідав населені пункти, в яких ще не повернули костели вірним – Тростянець, Судову Вишню, Кам’янку-Бузьку, Збараж, Скалу-Подільську, Лосяч, Ридодуби та костел св. Елизавети у Львові. Зворушливі були зустрічі з віруючими, які просили його про нових священиків, особливо для роботи з дітьми та молоддю. Тоді у 1989 році у Львівській архідієцезії працювало усього 11 священиків, у т.ч. в Івано-Франківській області – 1, Тернопільській – 2, Львівській – 8.

Львівська катедра

В останній день візиту, 11 листопада єпископ Яворський відправив службу у катедрі, і побажав численним вірним, які зібрались у храмі попрощатись зі своїм ієрархом, щоб і надалі перебували у католицькій вірі, а о. Рафал передав єпископу Мар’яну пекторальний єпископський хрест з вигравіруваним написом: «Архієпископу Мар’яну, Львів, катедра, 11.ХІ.1989». Це було свідченням, що в особі єпископа Яворського визнавався правосильний наступник Львівських архієпископів митрополитів. У грудні 1989 року, у період Різдвяних свят єпископ Яворський вдруге відвідав Львів. У переповненій катедрі відправив Пастерку. Також освятив кілька повернених костелів - у Кам’янці-Бузькій, Бібрці, Раві-Руській.

Кам'янка-Бузька

Рава-Руська

У 1990 році єпископ Яворський чотири рази (навесні, влітку, восени та взимку) приїжджав на Україну з пастирським візитом. Він очолив урочистості Страстного Тижня і Великодня у Львівській катедрі. Під час чергового візиту, який проходив з 13 по 24 липня, о. єпископ Яворський відвідав багато парафій України та освятив повернуті костели у Городку (Львівська область), Полупанівці та Озерянах (Тернопільська область). У цих костелах, а також у Львівській катедрі, Галущинцях, Тарноруді, Старому Скалаті, Струсові, Ридодубах, Лосячі (Тернопільська область), Маниківцях, Голозубинцях (за Збручем, Хмельницька область), Микулинцях, Кременці (Тернопільська область) і Кам’янці-Бузькій (Львівщина) уділив Таїнства Миропозання 499 особам та Першого Причастя 64 дітям.

Львівська катедра

Насиченим був і наступний візит (31 жовтня – 6 листопада), під час якого єпископ освятив повернуті релігійним громадам костели у Копичинцях (Тернопілля), Коломиї (Івано-Франківщина), Миколаєві та Ходорові (Львівщина) та провів обряд Миропомазання для 50 осіб в Івано-Франківську. Пам’ятним став пастирський візит на Буковину, коли в Поминальний день о. єпископ відправив Святу Месу у Чернівцях і Старій Гуті, польському селі на кордоні з Румунією. На завершення візиту 5 листопада відправив у катедрі Месу з участю 23-х священиків, які працювали на той час на цих теренах, і з якими після Служби обговорив проблеми душпастирства. Вони просили прислати в Україну священиків з Польщі. Четвертий візит розпочався 31 грудня 1990 року і тривав до 8 січня 1991 року. Після приїзду до Львова єпископ відправив у катедрі Месу на закінчення старого та початок нового року. 3 січня у Святій Месі взяли участь 26 священиків, після Богослужіння відбулась зустріч та обговорення актуальних проблем та важливих завдань душпастирської праці. Єпископ також відправляв Євхаристію у костелах Львівської області у Дрогибичі, Івано-Франковому (Янові), Яворові, Мединичах, Рудках, Самборі та Золочеві. Він відвідав хворого священика - багаторічного золочівського пароха о. Яна Ценського. Також зустрівся з вірними двох обрядів – римсько-католицького та греко-католицького і наніс візит очільнику Греко-Католицької Церкви України архієпископу Володимиру Стернюку у його резиденції у Львові.

Самбір

Підгрунтя для відновлення ієрархічних структур в Україні було закладено, і вже через тиждень після завершення останнього візиту єпископа Яворського Святіший Отець Йоан Павло ІІ повідомить про своє історичне рішення ...

Redakcja
(використано матеріали книги
«Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv»)